Романовський Микола Олександрович

Романовський Микола Олександрович (нар. 1 вересня 1860(18600901) пом. 3 червня 1928, Славонський Брод, Югославія) генерал-лейтенант РІА, учасник оборони Порт-Артуру під час російсько-японської війни, генерал-значковий армії Української Держави Скоропадського.

Микола Олександрович Романовський
Народження 1 вересня 1860(1860-09-01)
Полтавська губернія, Російська імперія
Смерть 3 червня 1928(1928-06-03) (67 років)
Славонський Брод, Югославія
Країна  Російська імперія
Приналежність Російська імперія
 Гетьманат
Рід військ артилерія
Освіта Петровський Полтавський кадетський корпус
Роки служби 1891–1918
Звання генерал-лейтенант/генерал-значковий
Командування 40-ва артилерійська бригада (1911–1915),
Начштабу 13-го армійського корпусу (1915–1917),
4-та важко гарматна бригада (1918)
Нагороди
Орден Святого Георгія
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святої Анни 4 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня

Життєпис

Походив з родини дворян Полтавської губернії.

Після закінчення в 1878 Полтавського кадетського корпусу, а потім Михайлівського артилерійського училища в 1881 у званні прапорщика направлений до 33-ї артбригади.

У 1891 переведений в Східно-Сибірську артбригаду і до 13 грудня 1907 служив в артилерійських частинах на Далекому Сході.

У 1900–1901 брав участь у придушенні Іхетуанського повстання; учасник битви при фортеці Баянту в північній Маньчжурії та інших. За відзнаку в цих боях підвищений до підполковника та нагороджений орденом Св. Станіслава II ст.

Під час війни з імперською Японією (1904-1905) учасник баталій поблизу села Шісалітеза (під час битви був поранений), поблизу Цзиньчжоу, 14 травня перейшов з батареєю на передові позиції Порт-Артуру поблизу селища Суанцайгоу, 16 липня — на Вовчих горах; 29 липня — 11 серпня на Кутових горах. 22 серпня призначений начальником артилерії західного і північного фронту сухопутної оборони фортеці, брав безпосередню участь у боях по відбиттю штурмів японців, котрі тривали аж до капітуляції. 23 грудня 1904 відправлений, як військовополонений, до Японії. Після повернення з полону за хоробрість та мужність під час війни нагороджений чином полковника та кількома орденами, у тому числі Св. Георгія IV ст.

У 1906 закінчив курс офіцерської артшколи та зарахований до списків 3 батареї 4 Східно — Сибірської стрілецької артбригади.

13 грудня 1907, у званні полковника, командувач 3 дивізіону 36-ї артбригади. 3 червня 1911 отримав чергове підвищення до генерал-майора та призначений командиром 40 артбригади.

У роки Першої світової війни — інспектор артилерії 36-го (1915-1916) та 9-го армійських корпусів на Західному фронті, генерал-лейтенант.

За Гетьманату командувач 4-ї важкогарматної артбригади з розміщенням у Житомирі. Згодом емігрував до Югославії. Помер у м. Славонський Брод.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.