Романчук Ярослав Чеславович

Яросла́в Чесла́вович Романчу́к (біл. Яраслаў Часлававіч Раманчук; нар. 10 січня 1966, міське селище Сопоцькин, Гродненський район, Гродненська область, БРСР, СРСР) — білоруський політичний діяч і економіст, заступник голови Об'єднаної громадянської партії (з квітня 2000 року).

Ярослав Чеславович Романчук
біл. Яраслаў Чэслававіч Раманчук
Ярослав Чеславович Романчук
Нині на посаді
Народився 10 січня 1966(1966-01-10) (56 років)
Сопоцькин, Сопоцькинська сільська рада, Гродненський район, Гродненська область, БРСР, СРСР
Відомий як економіст, журналіст, політик
Громадянство СРСР
Білорусь
Національність поляк
Освіта Мінський державний лінгвістичний університет
Політична партія Об'єднана громадянська партія
Батько Чеслав Романчук
Релігія католик
Нагороди Гран-прі міжнародної премії сера Ентоні Фішера за книгу «У пошуках економічного дива. Уроки для Білорусі»
Почесні звання кандидат економічних наук

Висунутий кандидатом у президенти Білорусі від Об’єднаної громадянської партії на виборах 2010 року[1][2][3].

Біографія

Ярослав Романчук закінчив Мінський державний лінгвістичний університет, аспірантуру Республіканського інституту вищої школи Білоруського державного університету, кафедра економічних досліджень. Дисертація на тему «Концептуальні підходи та парадигми системних економічних реформ у трансформаційному суспільстві. Порівняльний аналіз».

Він працював викладачем, журналістом, директором компанії, аналітиком (серпень 1990 — жовтень 1997).

Головний спеціаліст Комісії з питань економічної політики та реформ Верховної Ради Республіки Білорусь 13-го скликання.

Економічний оглядач, потім заступник головного редактора, виконавчий директор тижневика «Білоруська газета» (січень 1997 — травень 2002).

Керівник «Науково-дослідчого центру Мізеса» аналітичного центру «Стратегія» (з лютого 2002).

З жовтня 2019 року входить до списку білоруських громадян, яким заборонено в’їзд до країн Європейського Союзу[4].

Економічна та політична діяльність

Понад 900 публікацій на економічні теми в різних виданнях.

Член «Міжнародного товариства індивідуальних свобод», лауреат щорічної премії ISIL Freedom 2003 рік Лауреат премій Atlas Economic Research Foundation (20062007 роки), лауреат премії імені сера Ентоні Фішера у 2006 та 2007 роках за книгу «Білорусь: шлях у майбутнє» та «Бізнес Білорусі: у першому колі». Перший член міжнародної асоціації Mont Pelerin Society, який є білорусом.

Найвідоміший представник і популяризатор австрійської економічної школи в Білорусі. Експерт із системних соціально-економічних трансформацій. Експерт з питань європейської інтеграції та співробітництва на постсоціалістичному просторі. Автор концепції інтеграції Білорусі до ЄС, а також партнерства між Білоруссю та Росією.

З квітня 2000 року — заступник голови Об'єднаної громадянської партії. Обов’язки: міжнародні відносини, розробка економічних програм та законопроєктів, а також стратегій розвитку країни. Автор альтернативного законопроєкту про бюджет, податкову систему, концепцію пенсійного забезпечення, адміністративну реформу, альтернативного законопроєкту про приватизацію, військову реформу та реформу охорони здоров'я.

Висунутий Об’єднаною громадянською партією кандидатом у президенти Білорусі на виборах 2010 року.

Вільно володіє білоруською, російською та польською мовами, крім того — англійською та французькою.

Публікації

  • «Выбор экономического будущего» (укр. «Вибір економічного майбутнього», 1999);
  • «Беларусь — типичный пример неоплановой экономики» (укр. «Білорусь — типовий приклад неопланової економіки», 2004);
  • «Беларусь: дорога в будущее. Книга для парламента» (укр. «Білорусь: шлях у майбутнє. Книга для парламенту», липень 2005);
  • «Бизнес Беларуси. В круге первом» (укр. «Бізнес Білорусі. У колі першому», 2006);
  • «Либерализм. Идеология счастливого человека» (укр. «Лібералізм. Ідеологія щасливої людини», 2007);
  • «Экономическая конституция Республики Беларусь» (укр. «Економічна конституція Республіки Білорусь», 2007);
  • «В поисках экономического чуда» (укр. «В пошуках економічного дива», 2008).

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.