Романівецька волость

Романівецька волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Новоград-Волинського повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — село Романівка.

Романівецька волость
Центр Романівка
Площа 28 010 (1885)
Населення 12 136 осіб (1885)
Густота 39.7 осіб / км²
Наступники Новоград-Волинський район

Волость з усіх боків оточувала повітове місто Новоград-Волинський.

Історія

Волость існувала у 1861-1923 роках. Наприкінці 19 ст. село Улашанівка було передане до складу Курненської волості.

Станом на 1885 рік складалася з 18 поселень, 18 сільських громад. Населення — 12136 осіб (6015 чоловічої статі та 6121 — жіночої), 564 дворових господарства[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 9853 6269
Приватної власності 17950 6443
Казенної власності — —
Іншої власності 207 159
Загалом 28010 12871

Основні поселення волості:

  • Романівка — колишнє власницьке село, при річці Тня, за 10 верст від повітового міста, волосне правління, 374 особи, 44 двори, православна церква, каплиця. За 8 верст - Немелянський скляний завод. За 16 верст - німецька колонія Анета з лютеранським молитовним будинком. За 21 версту - колонія Олександрдорф (Граній Дуб) з молитовним будинком.
  • Барбарівка
  • Броники — колишнє власницьке село, при річці Тня, 450 осіб, 47 дворів, православна церква, поштова станція.
  • Нова Вершниця
  • Вишківка
  • Євгенівка
  • Єлизавет
  • Іванівка
  • Івашківка
  • Княжа-Звягельська
  • Кропивня — колишнє власницьке село, при річці Тня, 422 особи, 44 двори, постоялий будинок, водяний млин, чавуно-ливарний завод.
  • Миколаївка, колонія
  • Наталіївка, колонія
  • Несолонь — колишнє власницьке село, 305 осіб, 38 дворів, православна церква, школа, 3 водяних млини, 2 вітряки.
  • Ржадківка — колишнє власницьке село, при річці Случ, 409 осіб, 61 двір, православна церква, постоялий будинок.
  • Теснівка, слобода
  • Тупальці, село
  • Ужачин, село
  • Федорівка, слобода
  • Фризівка, колонія
  • Чижівка, село
  • Улашанівка — колишнє власницьке село, 128 осіб, 16 дворів, поштова станція, тарктир.

Джерела

Посилання
  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.