Романія Явір

Народилася 1944 року в селі Орів Сколівського району Львівської області. Середню освіту здобула в рідному селі. У 1963—1968 роках навчалася в Львівському поліграфічному інституті ім. І. Федорова на факультеті «Технологія поліграфічного виробництва». Після закінчення інституту в 1970—1973 роках продовжила освіту заочно в тому самому інституті на факультеті «Економіка і організація поліграфічної промисловості». Тут познайомилася зі студентом-вірменином, вийшла заміж.

Після одруження молодята переїхали до Вірменії. З 1968 до 1991 року працювала інженером-поліграфістом у видавництві ЦК КП Вірменії, після перейменування у видавництві «Тигран Мец» (до 2000 року).

1995 року очолила громадську організацію — Федерацію українців Вірменії «Україна». 1996 року за посадою стала членом Союзу національностей Вірменії. З 1997 року стає шеф-редактором двомовної газети «Дніпро-Славутич» — друкованого органу Федерації українців Вірменії. Її зусиллями були об'єднані українці у Вірменії. З ініціативи Р. Явір з'явилися філії Федерації в Ґюмрі, Ванадзорі, Раздані, Севані та Іджевані.

2000 року отримала запрошення до Координаційної ради нацменшин при апараті президента Вірменії. 2002 року домоглася прийняття Федерації до Світового Конґресу Українців.

Вона була ініціатором будівництва пам'ятника Тарасові Шевченку в Єревані (з'явився у 2013 році), підготувала проект будівництва у Вірменії української православної церкви Київського патріархату.

Померла після хвороби 1 січня 2014 року.

• орден «За заслуги» III ступеня та II ступеня
• орден княгині Ольги III ступеня
• орден князя Ярослава Мудрого V ступеня
• орден Святого Архистратига Михаїла
• медаль Св. Володимира Великого (вища нагорода Світового конгресу Українців)
• почесна медаль Товариства «Україна-Світ» (Київ)

• | ПАМЯТИ РОМАНИИ ЯВИР