Ромодан (смт)
Ромода́н — селище міського типу Миргородського району Полтавської області, що розташоване у Придніпровській низовині; залізничний вузол (Південна залізниця), 2794 мешканців на 2017 рік. Підприємства по обслуговуванню залізничного транспорту.
смт Ромодан | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Полтавська область | ||||
Район/міськрада | Миргородський район | ||||
Рада | Ромоданівська селищна рада | ||||
Код КАТОТТГ: | |||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1880 | ||||
Статус | із 1938 року | ||||
Площа | км² | ||||
Населення | ▼ 2794 (01.01.2017)[1] | ||||
Поштовий індекс | 37650 | ||||
Телефонний код | +380 5355 | ||||
Географічні координати | 49°59′43″ пн. ш. 33°19′26″ сх. д. | ||||
Відстань | |||||
Найближча залізнична станція: | Ромодан | ||||
Селищна влада | |||||
Адреса | 37650, Полтавська обл., Миргородський р-н, смт Ромодан, вул. Шевченка,14 | ||||
Голова селищної ради | Верещака Олександр Олександрович | ||||
Карта | |||||
Ромодан | |||||
Ромодан | |||||
Ромодан у Вікісховищі |
Географічне розташування
Селище міського типу Ромодан знаходиться недалеко від витоків річки Лихобабівка. На відстані 1,5 км розташовані села Конюшеве, Крем'янка (Лубенський район) та Оріхівка (Лубенський район). Поруч проходить автомобільна дорога Р42. Великий залізничний вузол (лінії на Полтаву, Кременчук, Київ, Бахмач), станція Ромодан.
Історія
Ромодан з'явився у 1880-х pp. під час будівництва залізниці. У 1881 році почалося будівництво залізничної лінії Кременчук — Бахмач, а у 1888 році через Ромодан пройшла магістраль Київ — Полтава. Будівництво залізничної станції закінчилося у 1896 р.
19-21 березня 1918 тут проходили бої Окремої Запорізької дивізії з більшовиками.
Демографія
На 2013 рік населення Ромодану за даними перепису становило 2907 осіб. Відслідковується тенденція до зменшення населення. За даними держкомстату населення Ромодану становило у 2001 3561 осіб, у 1966 році 7500 осіб, у 1979 році 4566 осіб, у 1989 році 4487 осіб.
Видатні люди
- Авраменко Олександр Іванович (1971—2016) — молодший сержант Збройних сил України, учасник антитерористичної операції на сході України.
- Візір Анатолій Дмитрович — український науковець-терапевт, доктор медичних наук, професор, академік НАН України, Академії медичних наук України, Заслужений працівник вищої школи. Лауреат премії АМН України. Ректор Запорізького державного медичного університету.
- Павлик Савва Андрійович, 1889 р. н., м. Семенівка Чернігівської обл., українець, із робітників, освіта початкова. Проживав у смт Ромодан Миргородського р-ну Полтавської обл. Чоботар. Заарештований 2 липня 1941 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 24 квітня 1943 р. за ст.ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 29 червня 1959 р.[2]
- Литвиненко Святослав Іванович (* 1942) — народний артист УРСР.
- Хазін В'ячеслав Йосипович (1941—2014) — український вчений-будівельник, кандидат технічних наук, дійсний член Академії будівництва України, відмінник освіти України.
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- РЕАБІЛІТОВАНІ ЖЕРТВИ КОМУНІСТИЧНОГО ТЕРОРУ НА ПОЛТАВЩИНІ. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 13 травня 2011.
Посилання
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Облікова картка[недоступне посилання з квітня 2019]