Ростислав Мстиславич

Ще до 1127 року почав княжити у Смоленську, як намісник свого батька, Мстислава.

1130 року ходив разом з братами на чудь та обклав її даниною.

У 1144 і 1146 роках разом з Великим князем Київським Всеволодом Ольговичем вів успішну війну проти галицького князя Володимирка Володаровича.

У 1146 році Ростислав за дорученням брата, Ізяслава Мстиславича, забрав у Всеволода Ольговича Володимир, який Мономаховичі вважали своїм спадковим володінням.

У 1149—1150 роках підтримував брата Ізяслава у його боротьбі з Юрієм Довгоруким за київський престол: 1151 року допоміг Ізяславу відбити Київ у Юрія, а у 1152 Ізяслав разом з Ростиславом відбили напад Юрія на Чернігів.

Після смерті Ізяслава Мстиславича (14 жовтня 1154) дядько Мстиславичів, В'ячеслав Володимирович запросив Ростислава Мстиславича княжити разом у Києві. Ростислав прибув до Києва де уклав «ряд» із міською верхівкою. Згодом захищав Київ від чернігівського князя Ізяслава Давидовича. Під час походу на Чернігів зимою 1154/55 року Ростислав дізнався про раптову смерть В'ячеслава Володимировича, після чого Ізяслав Давидович за допомогою половців розбив Ростислава та сів у Києві, а Ростислав подався до Смоленська. Проте вже 20 березня 1155 року Юрій Долгорукий в союзі з Ростиславом вибив з Києва Ізяслава Давидовича та зайняв місто.

Незабаром Ростислав посварився з Юрієм й уклав проти нього союз із небожем Мстиславом Ізяславичем та недавнім ворогом Ізяславом Давидовичем. Напередодні їхнього походу на Київ Юрій Долгорукий несподівано помер (15 травня 1157), після чого великим князем київським став Ізяслав Давидович.

Ростислав організував союз проти Ізяслава до якого увійшов галицький князь, Ярослав Осмомисл, та небожі Ростислава, сини Ізяслава Мстиславича — Мстислав та Ярослав, котрі князювали на Волині. Наприкінці 1158 союзники вигнали Ізяслава Давидовича з Києва, і 12 квітня 1159 Ростислав Мстиславич сів на київський стіл. 12 лютого 1161 Ізяслав Давидович на короткий час захопив Київ, але при наближенні війська Мстислава Ізяславича 6 березня 1161 залишив столицю, після чого більшість князів визнали Ростислава «старійшим» на Русі.

Вів оборонні війни проти половців, в боротьбі з якими використовував чорних клобуків, торків та інші тюркські племена.

1167 року, при повернені з походу на Новгород, занедужав у дорозі. У Смоленську, де княжив його син Роман, його умовляли залишитись, але Ростислав побажав повернутись до Києва.

Помер 14 березня 1167 (чи 1168) року. Похований у церкві Київського Федорівського монастиря 21 березня[1].

У період князювання Ростислава Мстиславича відбувся остаточний розпад Київської держави на ряд окремих князівств, також утворено окреме єпископство у Смоленську (між 1133 і 1150).