Російський Провіданс

Російський Провіданс, повна назва «Російський Провіданс у Маріуполі, акціонерне товариство» (фр. Providence Russe a Mariupol, societe anonyme)  — одне з найбільших іноземних акціонерних товариств, що діяло у вітчизняній чорній металургії наприкінці 19 — на початку 20 століть. Створене 1899 року бельгійською компанією «Форж де ля Провіданс» на бельгійські кошти; правління перебувало у Брюсселі (Бельгія), відповідальна агенція — у Санкт-Петербурзі. Директорами управління товариства були цензор Бельгійського національного банку Біурж, довірена особа Паризько-Нідерландського банку Дарсі, який пізніше, з 1904 року, був постійним головою «Продамету», та сенатор Одак.[1] В Україні «Р. П.» належали заснований 1897 чавуноливарно-залізоробний завод «Провіданс» поблизу ст. Сартана (нині селище міського типу, підпорядковане Іллічівській райраді м. Маріуполь), кам'яновугільна копальня в Макіївці, а також залізні рудники в містечку Кривий Ріг.

У період з 1900 по 1914 основний капітал «Р. П.» зріс із 15 до 25 млн рублів, причому левова частка його була спрямована на розвиток саме власного металургійного виробництва. Завод «Провіданс» силами 3,5—4 тис. робітників (1908—12) постачав споживачеві ливарний і переробний чавун, листове й сортове залізо, рейки, балки, швелери. За Тимчасового уряду діяльність товариства значно скоротилася, а після націоналізації більшовиками (грудень 1917) воно припинило існування. Завод «Провіданс» 1919 став власністю держави, у лютому 1920 увійшов до складу Маріупольського об'єднання радянських підприємств, 1924 отримав ім'я В.Леніна (завод ім. Ілліча), із 1948 —Жданівський металургійний завод ім. Ілліча. Випускав конструкційні та броньові марки криці, труби для бурових колон і цистерн.

1958 на базі машинобудівних цехів Жданівського металургійного заводу було створено окремий машинобудівний завод. Зараз має назву Маріупольського металургійного заводу, виготовляє чавун, сталь, листовий прокат тощо. Копальні та рудники «Р. П.» стали основою сучасних державних об'єднань «Кривбасруда» та «Макіїввугілля».