Російський академічний молодіжний театр

Театр в 1931 році

1921 — театр був заснований Н. І. Сац. Тоді він називався Московський театр для дітей і розташовувався в будівлі колишнього кінотеатру «Арс». Наталія Іллівна, народна артистка СРСР, лауреат Державних премій СРСР — художній керівник і директор театру з 1921 по 1937 роки.

Першим спектаклем театру стала «Перлина Адальміни» І. Новикова за казкою З. Топеліус.

5 березня 1936 року відбувся спектакль «Сергію Стрільцов» В. Любимова. І разом з новою виставою театр отримав нову назву — Центральний Дитячий Театр (за яким його добре знали в радянський період), а також приміщення, в якому існує і понині. Будівля театру є пам'ятником архітектури, було побудовано за проектом Ф. М. Шестакова за участю О. І. Бове в 1821 році. Слід сказати, що будинок цей завжди був причетний до театрального життя. У середині XIX століття тут збирався Артистичний гурток під керівництвом О. М. Островського; у 1898 році відкрився Імператорський новий театр, який проіснував недовго, тому що на зміну йому прийшов МХАТ II, яким керував М. О. Чехов (1924—1928).

У період Німецько-радянської війни ЦДТ було евакуйовано до Кузбасу.

Головний вхід в РАМТ з Театральної плщі

Центральний дитячий театр завжди притягував талановитих людей. У 1950-1960-і роки в ньому працювала М. О. Кнебель. В цей же час сюди прийшов А. В. Ефрос.

У 1948—1949 роках вистави тут ставив Г. О. Товстоногов, тут свою кар'єру починали актор О. Єфремов і драматург В. С. Розов.

З 1975 по 1985 рік режисером театру був Сергій Яшин[2].

У 1984 році була поставлена ​​п'єса Н. М. Матвєєвої «Прогноз Егля» — фантазія за мотивами творів А. Гріна, що містить 33 пісні Новели Миколаївни.

Російський академічний Молодіжний театр по праву пишається своєю історією та традиціями. У прекрасному старовинному будинку архітектора О. І. Бове в самому центрі Москви — на Театральній площі — колись бувала А. П. Керн. Цей будинок завжди був відомий як центр культурного життя Москви. На початку XX століття на цій сцені, в приватній опері С. Зіміна, виступали Ф. І. Шаляпін і Л. В. Собінов. З 1924 по 1936 року тут знаходився МХТ-II, яким керував Михайло Чехов.

У 1950-і роки театр очолювала сподвижниця К. С. Станіславського, людина, що стала педагогом для цілої плеяди чудових акторів і режисерів, Марія Йосипівна Кнебель. При ній у театр прийшов молодий А. В. Ефрос, який розкрив таланти молодих початківців драматургів В. С. Розова та А. Г. Хмелик.

Художніми керівниками в різний час були Л. Волков, В. Дудін, О. Пижова, В. Кузьмін. Нинішній же художній керівник — Олексій Володимирович Бородін очолює театр з 1980 року.

Службовий вхід в РАМТ з вул. Б. Дмитрівка

РАМТ підтримує творчі зв'язки з белградським театром ім. Бошко Буха, берлінським театром «Фройндшафт», театром для дітей Міннеаполіса. У 1986 році німецький режисер І. ​​Зібеншу здійснив на сцені театру постановку «Фауста» Й.-В. Гете, а в 1987 році Олексій Бородін поставив п'єсу «Хрестики-нулики» А. Червінського в театрі «Фройндшафт». Режисер з Міннеаполіса Д. Кренна в 1989 році поставив спектакль «Пригоди Тома Сойєра» Марка Твена. У 1995 році постановочна група з Японії випустила спектакль «Хагарома» (японська народна казка).

Трупа театру відвідала з гастролями Болгарію, Нідерланди, США, Канаду, Індії, Франції, Югославії, Велику Британію, Німеччину.

У 1992 році театр змінив свою назву і став Російським академічним Молодіжним (РАМТ).

При РАМТі довгі роки існують різні клуби любителів театру, через які пройшло не одне покоління московських школярів. Зараз таких клубів чотири: Клуб Мистецтв (найстаріша організація глядачів ЦДТ — був утворений в 1957 році театральним критиком Миколою Олександровичем Путінцева, завідувачем літературної частини), театрознавча секція, Театральний словник і Сімейний клуб.

• Орден Леніна (1969)
• Премія Ленінського комсомолу (1978) — за велику роботу з комуністичного виховання молоді
• Премія імені Дж. Неру («Рамаяна», 1980)
• Дипломи фестивалю «Московська театральна весна»
• Всесоюзного фестивалю театрів юного глядача
• Всесоюзного фестивалю драматургії і театрального мистецтва народів СРСР

• Бенедиктов Станіслав Бенедиктович
• Баішева Лілія
• Войнова Наталія
• Зотова Віра
• Ломакіна Лариса
• Полікарпова Ольга

• Дунаєвський Максим Ісаакович
• Ісаєв Ілля
• Плеже Наталі