Ртуть самородна

Ртуть самородна (рос. ртуть самородная; англ. native mercury, natural mercury; нім. gediegenes Quecksilber n) — характерний мінерал зони окиснення ртутних родовищ, де утворюється при розкладанні кіноварі.

Ртуть самородна
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Хімічна формула Hg
Nickel-Strunz 10 1.AD.05[2]
Ідентифікація
Сингонія Тригональна сингонія[3]
Просторова група кристалографічна група 166d[3]
Густина 13,5963 г/см³
 Ртуть самородна у Вікісховищі

Назва — від тюрк. «utarid» — планета Меркурій (Dioscorides, 50).

Загальна характеристика

Іноді містить незначні домішки срібла або золота. При кімнатній т-рі — рідина. При т-рі –37-38 °С — кристалізується в тригональній сингонії. Дитригонально-скаленоедричний вид. Форми виділення: дрібні краплі в пустотах, порожнинах і серед уламків порід; при затвердінні — ромбоедричні кристали. Густина змінюється: у рідинної при 0 °С — 13,596, при 15°С — 13,558, у твердому стані при –46 °С — 14,26. Колір сріблясто-білий, олов'яно-білий. Блиск металічний. Зустрічається часто, однак ніде не утворює великих скупчень. Входить до складу ртутних руд.

Поширення

Знахідки: Мошельландсберґ (Рейнланд-Пфальц, ФРН), Альмаден (Іспанія), шт. Техас і Каліфорнія (США), Хуапкавеліка (Перу), Микитівка (Донбас, Україна), Хайдаркен (Сер. Азія, Киргизстан).

Різновиди

Розрізняють:

  • ртуть паладіїста (Потарит);
  • ртуть селениста (тиманіт);
  • ртуть селено-сірчиста (онофрит — різновид мінерального виду метацинабарит — тиманіт, Hg(S, Se));
  • ртуть сірчиста (кіновар);
  • ртуть сірчиста чорна (метацинабарит);
  • ртуть сріблиста (рідинна амальґамасрібла);
  • ртуть телуриста (колорадоїт);
  • ртуть хлориста (каломель);
  • ртуть хлороселениста (каломель забруднена домішками).

Див. також

Примітки
  1. International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
  2. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  3. mineralienatlas.de

Література
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Ртуть самородна // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Ртуть самородна // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.