Рубіжне (Покровський район)

Рубі́жне (Снігаровка) — село в Україні, в Покровському районі Донецької області.

село Рубіжне
Країна  Україна
Область Донецька область
Район/міськрада Покровський район
Громада Добропільська міська громада
Облікова картка Рубіжне 
Основні дані
Населення 105
Поштовий індекс 85022
Телефонний код +380 6277
Географічні дані
Географічні координати 48°30′38″ пн. ш. 37°11′37″ сх. д.
Найближча залізнична станція Облачний
Місцева влада
Адреса ради 85022, Донецька область, Покровський район, село Ганнівка, вулиця Комарова, 48
Карта
Рубіжне
Рубіжне
Мапа

Історія.

Заснування.

Територія села була в стародавні часи частиною Залозного шляху, по якому в часи Київської Русі переправляли сіль.

Козацький період.

У часи Запорізької Січі тут був козацький волок з річки Бик в річку Грузська. Під час будівництва другої черги каналу «Дніпро - Донбас» в районі села Золотий Колодязюь знайшли залишки «чайок» гетьмана Петра Сагайдачного. Долину і балки системи річки Казений Торець запорожці освоювали в XVII -XVIII сторічч. Село Рубіжне виникло на місці сторожової застави запорізьких козаків кінця XVII - початку XVIII сторіччя.

Російська імперія.

Село засноване приблизно в 1860 році. На території землі, оточуючої нинішнє село Рубіжне була розташована економія пана Снігірьова. Він мав маєток, який був розташований на північ літнього табору бригади №03, де ще й зараз зустрічаються залишки споруди. Села тоді не було.

Пан Грузчан, який жив на території нинішнього села Грузьке, віддав свою доньку заміж за сина пана Снігірьова і в придане доньці дав селян, яких пан Снігірьов поселив на березі річки Бик. Для садиб селянам він віділив по 4 десятини землі, але то були найгірші, самі незручні ділянки землі.[1] Спочатку в селі налічувалося 37 дворів з 260 жителями. Село входило до складу Казенно-Торсько-Олексіївської волості, Бахмутського повіту, Катеринославської губернії.

Південніше, в Харцизькій балці в XIX сторіччі виник хутор Пастуха.

Селяни після скасування кріпацтва працювали на пана 3 дні, а 3 дні на своїх ділянках землі. Через нестачу землі й неможливість її викупити у пана селяни їхали до Сибіру. Так з села виїхали сім'ї Стонгушенко Андрія і Компанійця Михайла. Які вернулися в село після Лютневої революції, їм виділили як і всім селянам по дві десятини відібраних земель у пана.

Станом на 1908 рік, в селі Рубіжне було 42 двори, де проживало 318 осіб. Селяни користувалися 240 десятинами зручної, 11 десятинами незручної та 260 десятинами придбаної землі (дані 1909 і 1915 років)[2].

У 1912 році Слов'янською міською управою було розроблено проєкт шлюзування річки Сіверський Донець і судноплавного каналу з річки Дон до річки Дніпро, - із використанням колишнього волоку в районі Рубіжного.

УРСР.

Після революції в селі вже було 69 дворів з 490 жителями. Ці 69 сімей користувались 240 десятинами землі .[3] У 30 роках ХХ сторіччя в Рубіжному відкрилися дитсадок і початкова школа (зруйнована в роки другої світової війни, відновлена в 1958 році, ліквідована в 70 роках ХХ сторіччя). З 50 років ХХ сторіччя в Рубіжному функціонував сільський клуб. Також в селі є братська могила радянським воїнам.

Жертви сталінських репресій.
  • Дерев’янко Микола Матвійович, 1905 року народження, село Рубіжне Добропільського району Донецької області, українець, освіта 2 класи, безпартійний. Проживав в селі Рубіжне Добропільського району Сталінської (Донецької) області. Староста сільської общини. Заарештований 08 березня 1943 року. Військовим трибуналом військ НКВС по Сталінській (Донецькій) області засуджений на 10 років ВТТ з позбавленням прав на 5 років та конфіскацією майна. Реабілітований у 1968 році.
  • Денисенко Олексій Леонтійович, 1919 року народження, село Рубіжне Добропільського району Донецької області, українець, освіта 7 класів, безпартійний. Проживав в селі Рубіжне Добропільського району Сталінської (Донецької) області. Колгоспник  колгоспу “Новий побут”. Заарештований 25 грудня 1943 року. Військовим трибуналом 3 гвардійської армії засуджений на 10 років ВТТ з позбавлення прав на 3 роки. Реабілітований у 1956 році.
  • Парпара Герасим Дмитрович, 1887 року народження, село Велика Новосілка Великоновосілківського району Донецької області, грек, освіта початкова, безпартійний. Проживав в селі Рубіжне Добропільського району Донецької області. Бджоляр радгоспу. Заарештований 31 грудня 1937 року. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР до розстрілу. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1989 році.

Джерела.
  • http://pabel2007.narod.ru/kdd.htm
  • Подолян В.В. Слово про Добропілля: роки, події, люди. Донецьк: Престиж-party, 2009. с. 36
  • Добропільська районна централізована бібліотечна система Центральна бібліотека. "Береже пам'ять село" Матеріали історіко-краєзнавчих конференцій (травень, вересень 2015 року). Випуск 6 Збірник у двох частинах . Частина 2 . Добропілля 2016.

Примітки.
  1. Добропільська районна централізована бібліотечна система Центральна бібліотека. "Береже пам'ять село" Матеріали історико-краєзнавчих конференцій (травень, вересень 2015 року). Випуск 6 Збірник у двох частинах. Частина 2. Стр 90
  2. Список населённых мест Бахмутского уезда Екатеринославской губернии. Екатеринослав. 1911.
  3. Добропільська района централізована бібліотечна система Центральна бібліотека . "Береже пам'ять село" Матеріали історико-краєзнавчих конференцій (травень, вересень 2015 року). Випуск 6 Збірник у двох частинах . Частина 2 . Стр 91
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.