Рудницьке (Баришівський район)
Рудни́цьке — село в Україні, у Баришівському районі Київської області. Населення становить 856 осіб.
| село Рудницьке | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Київська область |
| Район/міськрада | Баришівський район |
| Рада | Рудницька сільська рада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1430 |
| Населення | 856 |
| Площа | 4,08 км² |
| Густота населення | 209,8 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 07512 |
| Телефонний код | +380 4576 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°28′24″ пн. ш. 31°21′31″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
105 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 07512, Київська обл., Баришівський р-н, c. Рудницьке, вул. Гагаріна 1 |
| Карта | |
  Рудницьке | |
 Рудницьке | |
| Мапа | |
| |
З історії села
В хроніці за 1492 рік сповіщається, що Рудницьке – одне з перших поселень на Київщині.
З 1756 року діє церква Воскресіння Христового[1]
За козаччини, до 1782 року село Рудницьке було у складі Баришівської сотні Переяславського полку.
Зі скасуванням козацького полкового устрою, село перейшло до складу Остерського повіту Київського намісництва. За описом 1787 року у Рудницькому було 385 душ, село у володінні «казених людей», козаків і власників: полковника Андрія Іваненка, полковниці Олени Безбородьківни і підсудкової Настасії Лебединої[2]
Від початку ХIX ст. Рудницьке вже у складі Переяславського повіту Полтавської губернії.
Є на мапі 1812 року[3]
Під час радянської колективізація і голодомору за свідченням очевидців, населення в Рудницькому зменшилося на третину, тобто вмерло 600 душ. Для порівняння, у Другу світову війну загинуло 122 жителі села. [4]
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1084 особи, з яких 456 чоловіків та 628 жінок.[5]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 854 особи.[6]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 95,68 % |
| російська | 3,50 % |
| білоруська | 0,70 % |
| вірменська | 0,12 % |
Примітки
- Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України).
- Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 100, 270
- Большая карта Российской Империи 1812 года для Наполеона. www.etomesto.ru. Процитовано 22 вересня 2021.
- Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-33 років. Київська область. Український інститут національної пам'яті, Київська обласна державна адміністрація.— К.: «Буква», 2008.— 1374 с.— ISBN 978-966-7195-95-3 — С.70-71
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Київська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 15 листопада 2019.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Київська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 15 листопада 2019.
- Розподіл населення за рідною мовою, Київська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 15 листопада 2019.
Посилання