Рудольф Людвіг Мессбауер

Ру́дольф Лю́двіг Ме́сбауер (нім. Rudolf Mößbauer; 31 січня 1929, Мюнхен — 14 вересня 2011) — німецький фізик, першовідкривач ефекту Мессбауера, лауреат Нобелівської премії з фізики 1961 року.

Rudolf Ludwig Mössbauer
нім. Rudolf Ludwig Mößbauer
Народився 31 січня 1929(1929-01-31)[1][2][…]
Мюнхен, Німеччина
Помер 14 вересня 2011(2011-09-14)[3][2][…] (82 роки)
Грюнвальд, Мюнхен, Верхня Баварія, Баварія, Німеччина
Країна  Німеччина
Діяльність фізик, викладач університету, фізик-ядерник
Alma mater Мюнхенський технічний університет
Галузь фізика
Заклад Мюнхенський технічний університет[4], Берлінський технічний університет, Каліфорнійський технологічний інститут[4] і Institut Laue–Langevind[4]
Посада професор
Ступінь докторський ступінь[5] (1958) і Диплом (науковий ступінь)d[4] (1955)
Науковий керівник Heinz Maier-Leibnitzd[6]
Аспіранти, докторанти Fritz G. Parakd[6]
Членство Леопольдина[7], Папська академія наук[8], Національна академія наук США[9], Баварська академія наук, Академія наук СРСР[10], Європейська академія[11][12], Американська академія мистецтв і наук[7], Російська академія наук, Індійська національна академія наукd, Національна академія наук Італіїd і член Американського фізичного товариства
Відомий завдяки: ефект Месбауера
Нагороди

Нобелівська премія з фізики (1961)
Велика золота медаль імені М. В. Ломоносова (1984)

Орден «Pour le Mérite»
 Рудольф Людвіг Мессбауер у Вікісховищі

Біографія

Рудольф Мессбауер закінчив гімназію в Мюнхен-Пазинг в 1948. Пропрацювавши близько року у промислової лабораторії, він почав читати лекції у Вищій технічній школі Мюнхена в 1949 і склав іспити на вчену ступінь в 1952. У 1953–1954 працював над проміжною (англ. intermediate, — кандидатською) дисертацією у лабораторії прикладної фізики в Мюнхенському технічному університеті (TUM) і асистентом лектора в математичному інституті цього університету.

У 1955–1957 працював над докторською дисертацією і провів дослідження на фізичному відділенні Медичного дослідницького інституту їм. Макса Планка в Гейдельберзі, де спостерігав явище резонансного поглинання γ-променів без віддачі — ядерний гамма-резонанс. У 1958 в Мюнхенському технічному університеті під керівництвом професора Майєра-Лейбніца він захистив докторську дисертацію. У тому ж року, знову у Медичному дослідницькому інституті ім. Макса Планка йому удалося одержати пряме експериментальне підтвердження ядерного резонансного поглинання γ-променів без віддачі. Пропрацювавши науковим співробітником у TUM в 1959, він прийняв запрошення Річарда Фейнмана продовжити дослідження поглинання γ-променів в Каліфорнійському технологічному інституті в Пасадені (США) на посаді науковця, потім старшого науковця. У 1961 Мессбауер отримав посаду професора фізики в Каліфорнійському технологічному інституті.

З 1965 працював на посаді професора (full professor) в TUM, де він зацікавився областю нейтринної фізики. У 1972–1977 обіймав посаду директора гренобльского інституту їм. Макса фон Лауе і Поля Ланжевена (ILL) і міжнародного реактора із високою потужністю потоку частинок (англ. High-Flux Reactor). У 1977 повернувся до Мюнхена, де виявив, що проведена ним реорганізація наукових кадрів скасована. Продовжив працювати над «загадкою нейтрино», зокрема беручи участь у деяких експериментах з виявлення нейтринних осциляцій в Гесгені і експериментах з вивчення сонячних нейтрино (gallex) в підземній лабораторії Гран-Сассо в Італії. Цим напрямом Мессбауер був настільки захоплений, що продовжвав працювати над ним у свій вільний час, перебуваючи у відставці з 1997 року.

Досягнення

Досліджуючи поглинання речовиною γ-променів з 1953 року, Мессбауер відкрив й теоретично обґрунтував резонансне поглинання γ-променів без віддачі. Ця робота отримала міжнародне визнання і принесла Мессбауеру такі нагороди:

  • 1960 — Премія Нью-Йоркської дослідницької корпорації (англ. Prize of the Research Corporation New York);
  • 1961 — Премія ім. Рентгена від Гессенського університету;
  • 1961 — Медаль Елліота Крессона від Франклінського інституту;
  • 1961 — Нобелівська премія з фізики (разом з Робертом Хофштедтером) за дослідження поглинання гамма-випромінення ядрами речовини і "відкриття ефекту, що носить його ім'я. При оповіщенні про нагородження відзначалося, що проведені їм дослідження послужили фундаментом відкриття ядерної резонансної флуоресценції, відомої як ефект Мессбауера.

Почесний професор 13 університетів світу.

Див. також

Примітки
  1. Мёссбауэр Рудольф Людвиг // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. Encyclopædia Britannica
  3. Münchner Physik-Nobelpreisträger Mößbauer ist tot // Bild — B: Axel Springer SE, 2011.
  4. Wikipedia community Wikipedia — 2001.
  5. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #121192334 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  6. Математична генеалогія — 1997.
  7. німецька Вікіпедія — 2001.
  8. http://www.pas.va/content/accademia/en/academicians/deceased/mossbauer.html
  9. NNDB — 2002.
  10. http://www.ras.ru/win/db/show_per.asp?P=.id-51311.ln-ru.dl-.pr-inf.uk-12
  11. https://www.ae-info.org/ae/Member/Mössbauer_Rudolf
  12. https://www.ae-info.org/ae/User/Mössbauer_Rudolf

Джерела


    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.