Рупор Кремля

«Ру́пор Кремля́» — політичне кліше, яке використовується, в основному, як синонім терміну «російська пропаганда» представниками російської опозиції на адресу різних організацій, політичних партій, представників ЗМІ, та окремих людей, які вкрай радикально (фанатично, беззастережно) підтримують, і всіляко агітують внутрішню і зовнішню політику що проводиться російським керівництвом взагалі, і адміністрацією президента Російської федерації зокрема[1]. В основному, така підтримка виражається в антиамериканських, антиукраїнських і антигрузинських гаслах.

Вираз використовувався також в часи «холодної війни», був антиподом виразу «ворожі голоси».

Існує думка, що завдання «Рупора Кремля» — за «вказівкою зверху» або без, проголошувати ту точку зору, яку сам Кремль не може висловлювати з міркувань політкоректності.[2][3]

В різний час «Рупором Кремля» називали: Перший канал, НТВ, РТР[4][5], Russia Today[6][7],Перший Балтійський канал[8], Російську газету[9], партію «Єдина Росія», партію «Родіна», «Партію політики Путіна», Інститут країн СНД[10] Євразійський союз молоді[2], «Центр політичної коньюктури Росії»[11] Дмитра Рогозіна[3], Костянтина Затуліна, Юрія Лужкова, Сергія Маркова[12][13], Михайла Леонтьєва, Глеба Павловського[14], Виталія Іванова[15] Рамзана Кадирова, Геннадія Оніщенка[16],Володимира Жириновського[17], Максима Шевченка, Наталію Вітренко та інших.