Ріголетто

Створення опери стало початком зрілого етапу у творчості композитора. В її основі лежить драма Віктора Гюґо «Король розважається» (фр. Le Roi s'amuse), яка свого часу була заборонена для постановок. Аби домогтися дозволу від австрійської цензури, автори дещо змінили сюжет: Франциск I, король Франції, став герцогом Мантуанським, відповідно змінили імена інших персонажів. Герцог теж підходив для образу легковажного та розніженого правителя, який контрастує з бідним і знедоленим блазнем.

Верді змальовує персонажів у постійному розвитку і русі: блазень Ріголетто, який ще недавно сміявся з графа Монтероне, чию дочку обезчестив герцог, згодом відчуває такий самий розпач і сам перетворюється на батька, який пережив горе у сім'ї.

Музика опери сповнена глибокого драматизму, яскраво контрастна, психологічно глибока. Кожен персонаж — завершений образ, який вимагає від виконавця високої вокальної та сценічної майстерності. Завершені арії нерозривно пов'язані з драматичною дією на сцені і поза контекстом мають інше значення.

Несподіваним виявився образ горбаня на сцені. Загалом опера викликала багато суперечливих відгуків. В той час, коли після 1852 року твір вже ставили у Відні, Будапешті, Празі й Лондоні, прем'єра в Парижі відбулася лише 1857 року через протести Гюґо, обуреного такою переробкою свого твору.

Тітта Руффо в головній ролі (1912)

Дія 1, картина 1

Бал в палаці герцога Мантуанського. Герцог залицяється до графині Чепрано, викликаючи ревнощі її чоловіка. Блазень Ріголетто знущається над графом Чепрано та радить герцогу цієї ж ночі викрасти чарівну графиню; оскаженілий Чепрано клянеться помститися Ріголетто. Веселощі балу порушуються появою графа Монтероне, який вимагає від герцога повернути йому дочку. Ріголетто глумиться над Монтероне. Герцог наказує узяти графа під варту. Монтероне загрожує герцогу помстою за безчестя дочки та проклинає Ріголетто.

Дія 1, картина 2

Прокляття Монтероне не дає спокою Ріголетто. Повертаючись пізно ввечері додому, він зустрічає найманого вбивцю Спарафучіле, який пропонує йому свої послуги. Ріголетто тривожиться за долю дорогої дочки Джильди, яка живе в глухому передмісті зі служницею Джован. Він заборонив їй виходити з будинку, боячись герцога і його розбещеної челяді. Одного разу в церкві Джильда зустріла юнака, краса якого полонила її. Несподівано дівчина бачить його перед собою. Це герцог, переодягнений студентом. Він палко присягається Джильді у вічному коханні. Залишившись сама, дівчина віддається солодким мріям. А тим часом біля будинку Ріголетто збираються придворні: вони задумали викрасти Джильду, вважаючи її коханкою блазня. З похмурими передчуттями Ріголетто повертається додому і в темряві стикається з ними. Щоб розсіяти підозри блазня, один з придворних розповідає про підготовлюване викрадення графині Чепрано, що живе поруч. Ріголетто погоджується допомогти придворним. Тоді йому надягають маску, пов'язавши її зверху хустиною. Здалеку доносяться приглушені крики Джильди. Ріголетто зриває пов'язку і з жахом переконується, що його дочка викрадена.

Дія 2

Зовнішні відеофайли
	Арія Ріголетто (в головній ролі - Дмитро Гнатюк)

Герцог засмучений: прекрасна незнайомка зникла, всі пошуки виявилися марними. Придворні, бажаючи розвеселити його, розповідають про нічну пригоду — коханка Ріголетто тепер у палаці. Герцог радісно поспішає до своїх покоїв. Наспівуючи пісеньку, входить Ріголетто; він всюди шукає доньку, приховуючи відчай під удаваною безтурботністю. Дізнавшись, що Джильда у палаці, він гнівно вимагає, щоб йому повернули дочку, але придворні глухі до погроз та благань блазня (арія «Куртизани, ганебні прокляті», («Cortigiani, vil razza dannata»)). Ріголетто клянеться помститися за ганьбу дочки; зустріч з Монтероне, якого ведуть в темницю, укріплює його рішучість. Джильда в страху благає батька простити герцога.

Дія 3

Дім Спарафучіле на березі річки. Глупа ніч. Приходить переодягнений герцог; він захоплений новою пристрастю — до красуні Маддалени, сестри бандита Спарафучіле (тут звучить знаменита арія герцога — «Серце жіноче до зрад охоче», La donna è mobile). Переконавшись у зраді коханого, Джильда прощається зі своїми світлими мріями. Батько відсилає її у Верону; переодягнувшись в чоловічий костюм, вона повинна сьогодні вночі покинути Мантую. Ріголетто залишиться, щоб заплатити Спарафучіле за вбивство та самому кинути в річку труп ненависного герцога. Починається гроза. Маддалена, зачарована молодим красенем, просить брата помилувати його. Після довгих умовлянь Спарафучіле погоджується вбити першого, хто постукає в двері. Цю розмову чує Джильда; вона як і раніше любить герцога та прийшла сюди, щоб попередити його про небезпеку. Для порятунку коханого Джильда готова віддати життя. Вона сміливо входить у будинок бандита. Гроза стихає. Повертається Ріголетто. Спарафучіле виносить мішок з мертвим тілом. Блазень радіє — нарешті за нього помстилися! Збираючись кинути труп у воду, Ріголетто з жахом чує веселу пісеньку герцога. Він розрізає мішок та бачить Джильду, яка помирає. Опера закінчується глибоко проникливим дуетом батька і доньки.

Афіша опери «Ріголетто» Одеського національного академічного театру опери та балету

• У 1863 році опера вперше прозвучала у Києві під час гастролей італійської трупи під керівництвом Фердінанда Бергера.
• У 1900 році «Ріголетто» презентувала у Києві харківська трупа А. Церетелі.
• У 1910 році у Києві партію Джільди виконала Антоніна Нежданова.
• У 1934 році під час гастролей Большого театру у Києві партію герцога Мантуанського виконав Іван Козловський.
• У 1948—1949 рр. відбувся дебют в партії Джільди Єлизавети Чавдар.
• У 1949 році опера під час гастролей Київського театру опери та балету прозвучала у Сочі.
• У 1975 році відбулася прем'єра «Ріголетто» на київській сцені за участю Євгенії Мірошниченко та Дмитра Гнатюка.
• 28 березня 1998 року відбулася прем'єра опери на сцені Національної опери України (диригент-постановник — Дядюра Микола, режисер-постановник — Молостова Ірина, хормейстер-постановник — Згуровський Владислав, сценографія — Злобін Андрій, художник костюмів — Іпатьєва Ганна, балетмейстер — Рубіна Алла).
• Опера йде на сценах Одеського національного академічного театру опери та балету (художник-постаноник — заслужений художник України Наталія Бевзенко-Зінкіна, хормейстер-постановник — заслужений діяч мистецтв України Леонид Бутенко); Львівської націоанльної опери (диригент-постановник — народний артист України та народний артист Республіки Татарстан Ігор Лацанич, режисер-постановник — Анатолій Лимарєв, художник-постановник — Тадей Риндзак, хормейстер — Ірина Коваль).

• Ріголетто: Ноти на сайті International Music Score Library Project.
• Аудіозапис опери у виконанні Київської опери (українською мовою): 1 дія, 2 дія, 3 дія
• Rigoletto piano vocal score з Indiana University's Online Opera Scores Database
• Rigoletto synopsis із Метрополітен опера
• Rigoletto DVD із Piazza del Campo, Siena
• Лібретто
• San Diego OperaTalk! with Nick Reveles: Ріголетто