Ріжки пурпурові

Ріжки пурпурові (Claviceps purpurea) паразитний гриб класу сумчастих, що пошкоджує зав'язь понад 100 культурних і дикорослих злаків. Паразитують здебільшого на житі.

?
Ріжки пурпурові

Біологічна класифікація
Царство: Гриби (Fungi)
Відділ: Аскомікотові гриби (Ascomycota)
Клас: Еуаскоміцети (Euascomycetes)
Порядок: Гіпокреальні (Hypocreales)
Родина: Ріжкові (Clavicepitaceae)
Рід: Ріжки (Claviceps)
Вид: Ріжки пурпурові
Claviceps purpurea
(Fr.) Tul., 1853
Посилання
Вікісховище: Claviceps purpurea
EOL: 1029583
NCBI: 5111
MB: 162059
IF: 162059

Гриб має пурпурове забарвлення, розміщується в колосках замість зерен, і нагадує формою зуб або ріг. При розломі ріжок всередині білий.

Пурпурові ріжки містять алкалоїди (ерготамін, ерготоксин, ергометрин, ергостерин), гістамін, тирамін, бетаїн та інші речовини.

Народні назви цього гриба включають: бабка, баб'ячий зуб, воронячі кігті, головня, житниця, житні ріжки, маткові ріжки, омилок, ріжок-у-житі, спір, спориння, шалениця.

Отруєння грибом

В ХІХ столітті поля часто були заражені пурпуровими ріжками[1]. В підручниках тих часів попереджували, що якщо злаки мають фіолетові плями, гіркуватий смак, то їсти його не можна[1].

Алкалоїди маткових ріжок мають психотропну, нейротоксичну дію, зумовлену збуджувальним, а потім пригнічувальним ефектом на центральну нервову систему, зокрема на альфа-адренорецептори з вираженим судинорозширювальним ефектом, що супроводиться зниженням артеріального тиску.

Симптоми отруєння: залежать від клінічної форми, яка проявляється у вигляді гангрени (гангренозна форма) або судом (конвульсивна форма).

У тварин, які поїдають злаки з цими ріжками, з'являється омертвіння вух, хвоста і ніг[2].

Зараження грибом рослин

Ріжки пурпурові

Восени при збиранні хлібів ріжок падає на землю і перезимовує під снігом, а навесні на ньому виростає кілька червонуватих кульок на ніжках. На час цвітіння жита в кульках дозріють спори, вітром піднімуться догори і проникнуть в її квітки. У зав'язі спора проросте, утворюючи грибні нитки (грибницю). Цими нитками, виділяються дрібні клітини разом з цукристою рідиною, яку називають «медвяною росою». Медяна роса приваблює комах. Вони її їдять, забруднивши в ній черевце і лапки. Потім, перелітаючи на інші колоски, вони розносять клітини ріжків і заражають все нові і нові рослини жита[2].

Див. також

Примітки

  1. Кандидат педагогических наук Р. Д. Маш. О должностях человека и гражданина / Химия и жизнь. Научно-популярный журнал Академии Наук СССР. — 1990, № 1. ISSN 0130-5972 (с.: 81)
  2. (рос.) Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с.

Література

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.