Різдвяни (Тернопільський район)

Різдвя́ни село Микулинецької селищної громади Тернопільського району Тернопільської області. Адміністративний центр колишньої Різвянської сільської ради, якій було підпорядковано с. Зубів.

село Різдвяни
Герб Різдвян (Тернопільський район)
Країна  Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Тернопільський район
Рада Різдвянівська
Код КАТОТТГ UA61040290160024973
Основні дані
Перша згадка 1564
Населення 620
Площа 2,244 км²
Густота населення 276.29 осіб/км²
Поштовий індекс 48127
Телефонний код +380 3551
Географічні дані
Географічні координати 49°19′20″ пн. ш. 25°36′43″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
350 м
Водойми Серет
Відстань до
районного центру
6 км
Місцева влада
Адреса ради 48178, с.Різдвяни
Карта
Різдвяни
Різдвяни
Мапа

 Різдвяни у Вікісховищі

Населення — 603 особи (2007).

Географія

У селі річка Тюха впадає в Серет.

Історія

Перша писемна згадка 1410.

Село існує дуже давно. На думку місцевих жителів, назва походить від того, що тут ще у 1241 році на Різдвяні свята відбулася велика битва між теребовлянським князем і татаро-монголами, від чого пізніше село назвали Різдвянами.

Гурток дівчат доросту при читальні «Просвіта»

У 1907 році в селі з'явилася читальня «Просвіта», при якому діяли драматичний гурток, хоровий, бібліотека, і т. д.

20 жителів села були вояками УСС.

19191920 — епідемія тифу.

Діяли також товариства «Січ» та інші товариства, кооператива. 2 січня 1944 за доносом поляків німецькі війська оточили села Бернадівка, Варваринці, Різдвяни і Струсів (усі — Теребовлянського району), зігнали до струсівської читальні «Просвіти» близько 600 осіб, із них 25 українців розстріляли (9 мешканців Різдвян; 8 — із політичних мотивів, П. Гарасимовича — за перехов. єврейки з дитиною).

У 19641992 роках село називалося Світанок.

Мешканці вулиці Спортивної понад 1,5 року добивалися від сільської ради перейменування вулиці на Героїв Небесної сотні.[1]

Символіка

Герб

Затверджений рiшенням сесії сільської ради[2]. Автор А. Гречило.

У синьому полі золота 8-променева зірка, під нею три такі ж корони, дві над одною. Щит обрамований декоративним картушем i увiнчаний золотою сiльською короною.

Мікротопоніми

поле Кальна Долина[3].

Поширені прізвища

Бейгер, Борис, Ворона, Гарасимович, Господарець, Китайгородський, Концур, Липницький, Мацейко, Новосад, Сірий, Скоренький, Скорницький, Фенц, Цісик, Войтович[3].

Пам'ятки

Є церква Покрови Пречистої Діви Марії (1887, мурована), «фігура» Матері Божої (1993).

Споруджено пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1982, архітектор І. Осадчук), УСС (1991), Тарасу Шевченку (1992, архітектор Т. Гондович), встановлено пам'ятні хрести на честь скасування панщини (відновлено 1992), 3-ї річниц і незалежності України (1994), 2000-ліття Різдва Христового (2000), насипано символічну могилу Борцям за волю України (2005).

Соціальна сфера

Працюють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, дошкільний та торгові заклади, 2 кам'яні кар'єри.

Відомі люди

Дмитро Великанович - педагог, громадський діяч.

Проживав господарник, громадський діяч Ю. Мелимука.

Примітки

  1.  Мешканці Різдвян хочуть назвати вулицю іменем Небесної Сотні на YouTube // ТТБ, 21 липня 2015
  2. Українська геральдика
  3. Горбач О. Говірки й словник діялектної лексики Теребовельщини / Відбиток з. «Наукових Записок» Українського Технічно-Господарського Інституту. Мюнхен, 1971. — стор. 174

Література


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.