Різдвяни (Тернопільський район)
Різдвя́ни — село Микулинецької селищної громади Тернопільського району Тернопільської області. Адміністративний центр колишньої Різвянської сільської ради, якій було підпорядковано с. Зубів.
село Різдвяни | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Тернопільська область | ||
Район/міськрада | Тернопільський район | ||
Рада | Різдвянівська | ||
Код КАТОТТГ | UA61040290160024973 | ||
Основні дані | |||
Перша згадка | 1564 | ||
Населення | 620 | ||
Площа | 2,244 км² | ||
Густота населення | 276.29 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 48127 | ||
Телефонний код | +380 3551 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 49°19′20″ пн. ш. 25°36′43″ сх. д. | ||
Середня висота над рівнем моря |
350 м | ||
Водойми | Серет | ||
Відстань до районного центру |
6 км | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 48178, с.Різдвяни | ||
Карта | |||
Різдвяни | |||
Різдвяни | |||
Мапа | |||
|
Населення — 603 особи (2007).
Історія
Перша писемна згадка — 1410.
Село існує дуже давно. На думку місцевих жителів, назва походить від того, що тут ще у 1241 році на Різдвяні свята відбулася велика битва між теребовлянським князем і татаро-монголами, від чого пізніше село назвали Різдвянами.
У 1907 році в селі з'явилася читальня «Просвіта», при якому діяли драматичний гурток, хоровий, бібліотека, і т. д.
20 жителів села були вояками УСС.
Діяли також товариства «Січ» та інші товариства, кооператива. 2 січня 1944 за доносом поляків німецькі війська оточили села Бернадівка, Варваринці, Різдвяни і Струсів (усі — Теребовлянського району), зігнали до струсівської читальні «Просвіти» близько 600 осіб, із них 25 українців розстріляли (9 мешканців Різдвян; 8 — із політичних мотивів, П. Гарасимовича — за перехов. єврейки з дитиною).
У 1964—1992 роках село називалося Світанок.
Мешканці вулиці Спортивної понад 1,5 року добивалися від сільської ради перейменування вулиці на Героїв Небесної сотні.[1]
Символіка
Герб
Затверджений рiшенням сесії сільської ради[2]. Автор — А. Гречило.
У синьому полі золота 8-променева зірка, під нею три такі ж корони, дві над одною. Щит обрамований декоративним картушем i увiнчаний золотою сiльською короною.
Мікротопоніми
поле Кальна Долина[3].
Поширені прізвища
Бейгер, Борис, Ворона, Гарасимович, Господарець, Китайгородський, Концур, Липницький, Мацейко, Новосад, Сірий, Скоренький, Скорницький, Фенц, Цісик, Войтович[3].
Пам'ятки
Є церква Покрови Пречистої Діви Марії (1887, мурована), «фігура» Матері Божої (1993).
Споруджено пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1982, архітектор І. Осадчук), УСС (1991), Тарасу Шевченку (1992, архітектор Т. Гондович), встановлено пам'ятні хрести на честь скасування панщини (відновлено 1992), 3-ї річниц і незалежності України (1994), 2000-ліття Різдва Христового (2000), насипано символічну могилу Борцям за волю України (2005).
Соціальна сфера
Працюють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, дошкільний та торгові заклади, 2 кам'яні кар'єри.
Відомі люди
Дмитро Великанович - педагог, громадський діяч.
Проживав господарник, громадський діяч Ю. Мелимука.
Примітки
- Мешканці Різдвян хочуть назвати вулицю іменем Небесної Сотні на YouTube // ТТБ, 21 липня 2015
- Українська геральдика
- Горбач О. Говірки й словник діялектної лексики Теребовельщини / Відбиток з. «Наукових Записок» Українського Технічно-Господарського Інституту. Мюнхен, 1971. — стор. 174
Література
- І. Галанджій, В. Уніят. Різдвяни // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 183. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Ruzdwiany, 1.) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 46. (пол.) — S. 46. (пол.)