Ріхард Ернст

Рі́хард Ро́берт Ернст (нім. Richard Robert Ernst; 14 серпня 1933, Вінтертур 4 червня 2021) — швейцарський фізикохімік, лауреат Нобелівської премії з хімії 1991 року «за внесок у розвиток методології спектроскопії ядерного магнітного резонансу високої роздільності».

Ріхард Ернст
Richard Robert Ernst
Народився 14 серпня 1933(1933-08-14)[1][2][…]
Вінтертур, Швейцарія
Помер 4 червня 2021(2021-06-04)[3][4] (87 років)
Вінтертур, Цюрих, Швейцарія[5][4]
Поховання Rosenberg cemeteryd[6]
Країна  Швейцарія
Діяльність хімік
Alma mater Швейцарська вища технічна школа Цюриха
Галузь фізична хімія
Заклад Федеральна вища технічна школа Цюриха
Аспіранти, докторанти Christian Radloffd[7]
Членство Леопольдина, Національна академія наук США, Російська академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Європейська академія[8], Академія наук Естонії, Американське фізичне товариство[9] і Лондонське королівське товариство[10]
Відомий завдяки: розробив методи двовимірної і Фур'є-ЯМР спектроскопії
Нагороди Нобелівська премія з хімії (1991)
Премія Вольфа з хімії (1991)

 Ріхард Ернст у Вікісховищі

Життєпис

Закінчив Вищу технічну школу в Цюриху (1957); в 1962 -му захистив докторську дисертації з фізичної хімії. У 1962—1968 роках — хімік-дослідник у фірмі Varian (Пало-Альто, Каліфорнія). З 1968 року працював у Вищій технічній школі в Цюриху (з 1976 професор); в 1998 -му вийшов на пенсію.

Основні наукові праці присвячені спектроскопії ядерного магнітного резонансу (ЯМР) та її застосуванням у хімії й медицині. Знайшов (1964) спосіб істотного збільшення чутливості методу за рахунок заміни повільного розгорнення по частоті короткими інтенсивними радіочастотними імпульсами з подальшим отриманням спектру ЯМР за допомогою Фур'є-перетворення. Розробив (1975) метод двовимірної ЯМР-спектроскопії.

Досягнення

Лауреат Нобелівської премії з хімії (1991), премії Вольфа (хімія, 1991) і ряду інших наукових премій. Член Німецької академії природодослідників (Леопольдина), Національної академії наук США (1991), іноземний член РАН (1999).

Підписав «Попередження вчених людству» (1992)[11].

Примітки

Література

  • Зеленин, К. Н. Нобелевские премии по химии за 100 лет / К. Н. Зеленин, А. Д. Ноздрачев, Е. Л. Поляков. — СПб.: Гуманистика, 2003. — 871 с. — ISBN 5-86050-164-1

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.