Річардас Кріштапавічюс

У 1988-1996 роках створив і реалізував шість проектів будівель католицьких храмів в різних містах Литви. У проекті костелу Різдва Пресвятої Діви Марії в Ігналіні (інженер-дизайнер Вінцас Дінейка; 1988, зведений в 1999 році) архітектор застосував поєднання традиційної форми грецького хреста в плані з трикутною апсидою (яка зазвичай буває напівкруглої форми), що надало цій частині храму характерної алюзії на символічний корабель порятунку — ковчег Ноя. Проект був відзначений як кращий проект 1988 року дипломом Спілки архітекторів СРСР[1].

Інші такого роду роботи архітектора — костел Блаженного Юргіса Матулайтіса у Вільнюсі (спільно з архітекторами Гінтарасом Аперавічюсом, Ґядимінасом Баравікасом, Вацловасом Бальчюнасом; 1989, побудований в 1996 році), костел Пресвятої Діви Марії — Зірки морів у селищі Швянтої (спільно з архітектором Гінтарасом Аперавічюсом, 1991), костел святого Казимира в Клайпеді (спільно з архітектором Адомасом Скезгяласом, 1999), костел Допомоги Пресвятої Діви Марії християнам в Ніді (спільно з архітектором Альгімантасом Завішою, 2003), костел Божого провидіння в Утені (спільно з архітектором Міндаугасом Ямантасом, 2004).

• 
  Костел Різдва Пресвятої Діви Марії (Ігналіна)
• 
  Костел Блаженного Юргіса Матулайтіса (Вільнюс)
• 
  Костел Пресвятої Діви Марії - Зірки морів (Швянтої)
• 
  Костел Допомоги Пресвятої Діви Марії християнам (Ніда)
• 
  Костел Божого Провидіння (Утена)

Інша значна частина творчості архітектора — різного роду монументи. До таких робіт відноситься архітектурна частина пам'ятника священнику та поету Антанасу Баранаускасу, відкритого в 1993 році в сквері перед костелом в м. Анікщяй (скульптор Арунас Сакалаускас). У 1994 році автори були удостоєні Національної премії Литви з культури та мистецтва.

Сонячний годинник-календар на вершині дюни Парнідіса в Ніді були встановлені в 1995 році (скульптор Клаудіюс Пудімас, астроном Лібертас Климка). Кам'яний обеліск заввишки до 14 метрів був пошкоджений в 1999 році ураганом Анатолій і відновлений в 2011 році[1].

У 2003 році у Вільнюсі біля головної будівлі Національного музею Литви був відкритий пам'ятник королю Міндовгу (скульптор Регімантас Мідвікіс; крім Кріштапавічюса, архітектори Альґімантас Насвітіс та Інеса Алістратовайте).

У 2003 році в Клайпеді був встановлений пам'ятник на знак єдиної Литви «Арка», зведений до 85-ї річниці Тильзитського акту і 80-й річниці приєднання Клайпедського краю (скульптор Арунас Сакалаускас, інженер-конструктор Таутвідас Тубіс)[3]. Червона гранітна колона символізує Малу Литву та її культурну спадщину, сірий стовп — Велику Литву. Дана споруда заввишки 8,5 метрів та вагою 150 тонн[4].

Кріштапавічюс є також автором архітектурної частини пам'ятників пастору і поету, збирачеві литовських народних пісень Людвікасу Резі в Калінінграді (2006; спільно з Міндаугасом Ямантасом; скульптор Арунас Сакалаускас) і гімну Литви та його творцеві Вінцасу Кудірці у Вільнюсі на площі В. Кудіркос (2009, скульптор Арунас Сакалаускас).

• 
  Сонячний годинник (Ніда)
• 
  Пам'ятник Антанасу Баранаускасу (Анікщяй)
• 
  «Арка» єдиної Литви (Клайпеда)
• 
  Пам'ятник королю Міндовгу (Вільнюс)

У 1988 році Р. Кріштапавічюс створив у Ніді експозицію традиційних Куршських рибальських флюгерів, відзначену головним призом триєнале молодих архітекторів балтійських країн у Вільнюсі. Він також є автором прапора Нярінги, який своїми мотивами нагадує такий флюгер[1].

На Куршській косі реалізовані інші відомі проекти архітектора — набережна Ніди (1998, спільно з сестрою, архітектором Роландою Крікштапавічюте), автобусний вокзал у Ніді (1998), набережна-парк зі скульптурами в селищі Юодкранте (2001).

Автор (спільно з архітектором Андрюсом Гедимінасом Гудайтісом) реконструкції Етнокосмологічного музею Литви в Молетському районі (2008).

• 
  Набережна з експозицією флюгерів (Ніда)
• 
  Автобусний вокзал (Ніда)
• 
  Набережна-парк (Юодкранте)