Куршська коса

Ку́ршська коса́  (нім. Kurische Nehrung, лит. Kuršių nerija, рос. Куршская коса) — піщана коса на узбережжі Балтійського моря. Довжина — 98 кілометрів, ширина коливається від 400 метрів (в районі селища Лісне) до 3,8 кілометрів (в районі мису Бульвікіо, північніше Ніди). Тут зустрічаються різні пейзажі: піщано-пустельний, хвойні ліси, березняки заходу Росії. Коса простягається від Зеленоградська в Калінінградській області Росії до литовської Клайпеди. Фактично коса є півостровом, оскільки в районі Клайпеди знаходиться протока, яка з'єднує Куршську затоку з Балтійським морем

Куршська коса
Curonian Spit [1]
Світова спадщина
Супутниковий знімок
55°16′28″ пн. ш. 20°58′15″ сх. д.
Країна	Литва і  Росія
Тип	Культурний
Критерії	v
Об'єкт №	994
Регіон	Європа і Північна Америка
Зареєстровано:	2000 (24 сесія)
Куршська коса у Вікісховищі

Назва коси походить з часів панування Тевтонського ордену і вказує на назву племені куршів, які жили тут до колонізації Пруссії німцями. До цього ж етноніму належить також топонім Курляндія. До 1945 року ця територія належала німецькій провінції Пруссія.

У наш час частина Куршської коси належить Калінінградській області Російської Федерації, частина — Литві. Кордон розташований на сорок дев'ятому кілометрі коси (якщо рахувати від Зеленоградська). На російській частині коси розташований національний парк «Куршська коса» (статус національного наданий у 1987 році) і населені пункти: сел. Лісне, Рибачий і Морське. Найбільше поселення на литовській половині — селище Ніда, інші селища — Прейла, Пярвалка, Юодкранте і Смілтіне. Для спрощення адміністративно-територіального управління всі селища литовської сторони коси, крім Смілтіне, яке входить до Клайпеди, формально об'єднані в місто Нярінга.

У 2000 році Куршська коса була включена до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Сприятливі кліматичні умови дозволяють відпочивати на косі в період з травня по листопад.