Річард Райт (музикант)

Рі́чард Ві́лльям «Рік» Райт (англ. Richard William "Rick" Wright; *28 липня 1943 — †15 вересня 2008) — британський співак, піаніст, продюсер, композитор, відомий як учасник гурту Pink Floyd[2].

Річард Райт
Richard Wright
Зображення
Річард Райт
Основна інформація
Повне ім'я Річард Вілльям Райт
Дата народження 28 липня 1943(1943-07-28)
Місце народження Гетч Енд, Міддлсекс
Дата смерті 15 вересня 2008(2008-09-15) (65 років)
Місце смерті Лондон, Велика Британія
Роки активності 1964—2008
Громадянство  Велика Британія
Національність англієць
Професія музикант, автор пісень
Освіта Університет Вестмінстера[1] і Haberdashers' Aske's Boys' Schoold[1]
Співацький голос баритон
Інструменти клавішні, орган, фортепіано, синтезатор, тромбон, гітара, саксофон, вібрафон, скрипка, клавесин, віолончель, меллотрон
Жанр психоделічний рок,
прогресивний рок,
експериментальний рок
Псевдоніми Рік Райт
Колективи Pink Floyd
Лейбл Capitol Records, Columbia Records, EMI, Harvest
rickwright.com
 Файли у Вікісховищі

Помер 15 вересня 2008 року, у віці 65 років, слідом за колишнім учасником гурту Сідом Барреттом (†7 липня 2006 року).

Біографія

Ранні роки

Річард Вільям Райт народився в родині біохіміка (працював в компанії Unigade Diaries) 28 липня 1943; дитинство провів у Хетч-енді, північному передмісті Лондона, а початкову освіту здобув в Haberdashers' Aske's School. У чотири роки він почав грати на фортепіано; пізніше — опанував гітару, трубу та тромбон.

1962 року Райт вступив до Політехнічного інституту на Ріджент-стріт на архітектурний факультет. Тут він познайомився з Роджером Уотерсом і Ніком Мейсоном, а незабаром увійшов до їхнього гурту, який змінював назви: Sigma 6, The Abdabs, The Megadeths. В них час від часу з'являлася і його майбутня дружина Джульєт Гейл. Як згадував гітарист Клайв Меткалф, «чарівна Джульєт була в центрі уваги, але... Рік був дуже сором'язливий та майже не розмовляв»[3].

Незабаром, втративши інтерес до архітектури, Райт покинув Лондонський Політехнічний та перейшов до Лондонського королівського музичного коледжу. Тоді він вже писав пісні, мало того, одну з них, «You 're the Reason Why», запропонував ліверпульському поп-гурту Adam, Mike & Tim, який випустив її синглом.

Роки з Pink Floyd

Позиція Райта у Пінк Флойд була досить невизначеною з початку, оскільки він грав на піаніно, за умови його на майданчику, в іншому використовував тамбурин або ритм-гітару. Він переїхав разом з Уотерсом та Мейсоном до будинку в Стенхоуп Гарденс, Найгейт, де вони почали перші серйозні репетиції з метою стати професійним музичним гуртом. Хоча Мейсон та Уотерс були належними студентами, Райт мало цікавився архітектурою та після року навчання перевівся до Лондонського музичного коледжу. Він на рік призупинив навчання та поїхав подорожувати до Греції, на що Майк Леонард, їхній землевласник, відповів заміною Райта іншим учасником гурту, органістом. Проте орган як інструмент пасував Райтові не менше, та, через друга, Райт домовився про сесію звукозапису в студії Західного Гемпширу, напередодні Різдва 1964 року. Гітарісти Боб Клоуз та Сід Баррет приєдналися до гурту, який отримав назву Пінк Флойд.

Пінк Флойд стабілізувались в складі Баррет, Уотерс, Мейсон та Райт в середині 1965, та скоро того року стали частими учасниками концертів в клубах Лондона. В той час Баррет домінував у гурті, пишучи матеріал для пісень, виконуючи головні вокальні партії та граючи партію ведучої гітари. Райт грав роль підтримки, виконуючи партії клавішних та бек-вокалу, зрідка співаючи соло, писав власний матеріал. Як найбільш кваліфікований музикант в гурті, Райт був відповідальним за налаштування гітар, тому часто налаштовував бас-гітару Уотерса на концертах. Пізніше він отримав Строботюнер, для тихого підлаштування гітар в перервах між піснями. До того як гурт став відомий, Райт також був відповідальним за розвантаження приладдя в кінці виступів.

Спадок

Дискографія

Соло альбоми

Альбом із Zee

Альбоми з Девідом Ґілмором

Грає у двох композиціях: «Breakthrough» (клавішні / вокал) і «Comfortably Numb» (з Бобом Ґелдофом (англ. Bob Geldof) (клавішні)

Грає у двох композиціях: «On an Island» (орган) і «The Blue» (клавішні / вокал)

Альбом із Сідом Барреттом

Грав клавішні партії і був співпродюсером другого альбому Барретта.

Примітки
  1. Freebase — 2007.
  2. Erlewine, Stephen. Biography. Allmusic. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 16 вересня 2008.
  3. MOJO, декабрь 2008. The Dream Is Over… Mark Blake. pp 76-80
  4. Позиції чартів. Архів оригіналу за 21 липня 2012. Процитовано 21 липня 2012.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.