Саблуков Гордій Семенович

Народився у 1803 р. у сім'ї священника Михайла Архангельської церкви (Аскинского, Скимского) завода Стерлитамацької округи Оренбургська губернія.

З 1816 по 1813 р., можливо, до 1816-го батько Семіон Гурієвич Саблуков (1759—1835) служив священником в Михайло-Архангельска церкві. Мати — Євдокія Семеновна Саблукова (1774—1859). Сестри: Анна (1805 — після 1879) і Параска.

У сусідньому селі жили башкири-мусульмани і малий Гордій цікавився їх мовою і записував у зошит башкирські слова. будучи в літах Саблуков записав спогади про спонукання ним вивчати іслам:

Башкирец Халид, рыжий старик, который, говоря мне, еще небольшому (в году 1817), что Бог один, только веры розны, возбудил в моей душе мысль, которую я сам себе сказал тогда: «Узнаю же я твою (мохаммеданскую) веру!» был из деревни (аула) Тимирбаевой, которая от завода Аскинского, на южной стороне, в 8 верстах.

— [1]

У вересні 1814 р. — вступив до Оренбургського духовного училища.

5 листопада 1818 р. — вступив до Оренбургська духовна семінарія, закінчив у 1826 р., у 1830 р. - закінчив Московська духовна академія.

У 1830—1849 рр. викладав історію та східні мови у Саратовська духовна семинарія, саме в 1843—1845 рр. був вчителем М. Г. Чернишевський, остання зустріч відбулася у 1851 р. у Казань.

У 1841 р. Саблуков був запрошений виправлять буквар калмицької мови священника Дилигентського по запискам відомого знавця монгольскої мови професора Казанський університет А.В. Попова, раніше редагувавшого цей буквар[2].

У 1849 - 1862 рр. - викладав східні та класичні мови на протимусульманському відділенні Казанська духовна академія.

Похований на Арське кладовище у Казань.

Автор першого перекладу «Корану» з арабської мови на російською 1878 р. в Казані. У його перекладі Коран у друкованому вигляді виданий вперше; «Приложения к переводу Корана» (1879), що містять аннотовані вказівники до Корану (1879), та два трактати: «Сведения о Коране» (Казань, 1884) и «Сличение магометанского учения о именах Божиих с учением о них христианским» (1873).

Автор нумізматичних, історико-археологічних та етнографічних робіт про Поволжжя, кипчаки та Золота орда.

Переклав з турецька мова на російська мова 1-а частина «Истории турок» твір Богадур-хана (у III ч. «Библиотеки восточых историков»).

Найближчі родичі і прямі потомки Гордія Семеновича Саблукова:

• Іван Якович Порфір'єв (1823—1890), академік, історик російської словесності, професор Казанська Духовна Академія, чоловік дочки Гордія Семеновича Августи Гордіївни Саблукової.
• іван Петрович Гвоздьов (1819—1873), професор Казанська Духовна Академія, чоловік дочки Гордія Семеновича Ольги Гордіївни Саблукової.
• Микола Іванович Порфір'єв (1863—1930), професор математики Казанський Університет, онук Гордія Семеновича Саблукова.
• Сергій Іванович Порфір'єв (1869—1942), історик-архівіст, онук Гордія Семеновича Саблукова.
• Вас'ян Сергійович Порфір'єв (1907—1990), професор кафедри охорони природи та біогеоценологія Казанський Университет, доктор біологічних наук, правнук Гордія Семеновича Саблукова.
• Гліб Сергійович Порфірьєв (1911—1959), геолог і палеонтолог, кандидат наук, правнук Гордія Семеновича Саблукова.

З роду Саблукових, одна з гілок якого прийняла прізвище «Казанських», походить російська акторка Нонна Гришаєва[3].

• Густерин П. Русскоязычная коранистика досоветского периода // Вопросы истории. — 2015. — № 5. — С. 162—163.

• «Из истории казанского востоковедения середины — второй половины XIX в.: Гордий Семенович Саблуков — тюрколог и исламовед». Р. М. Валеев. Казань, 1993.
• «История Казанской Духовной Академии» П.Знаменський, 1892.
• «Некролог».  Евфимий А.Малов. Казань, 1880.
• І. Ю. Крачковський «Чернышевский и ориенталист Г. С. Саблуков». Труды научной сессии «Чернышевский» – к 50-летию со дня смерти. Изд. Ленингр. Гос. Ун-та, 1941 г.