Савановий дятел

Савановий дя́тел[9] (Dendropicos) — рід дятлоподібних птахів родини дятлових (Picidae). Представники цього роду мешкають в Африці на південь від Сахари[10]. Рід Dendropicos є сестринським по відношенню до роду Chloropicus[11].

?
Савановий дятел

Дятел сірощокий (Dendropicos fuscescens)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Дятлоподібні (Piciformes)
Родина: Дятлові (Picidae)
Підродина: Жовнині (Picinae)
Триба: Melanerpini
Рід: Савановий дятел (Dendropicos)
Malherbe, 1849[1]
Види
Синоніми
* Mesopicos Malherbe, 1849[2]
  • Erythronerpes Reichenbach, 1854[3]
  • Scolecotheres Reichenbach, 1854[4]
  • Ipoctonus F. Heine, Sr., 1860[5]
  • Polipicus Cassin, 1863[6]
  • Ipopatis Cabanis & F. Heine, Sr., 1863[7]
  • Ipophilus Cabanis & F. Heine, Sr., 1863[8]
Посилання
Вікісховище: Dendropicos
Віківиди: Dendropicos
ITIS: 553525
NCBI: 165735

Опис

Саванові дятли є дрібними дятлами, середня довжина яких становить 12–22 см, а вага 17–52,5 г. Верхня частина тіла у них часто має тьмяно-зелене або оливкове забарвлення, тоді як нижня частина тіла може бути білуватою, сіруватою або охристою. У багатьох представників роду крила і нижня частина тіла є пістрявими. Савановим дятлам притаманний статевий диморфізм: на тімені у самців є червона пляма, відсутня у самичок. Дзьоби саванових дятлів дещо вигнуті донизу, кігті є міцними і великими, що вказує на їх переважно деревний спосіб життя.

Таксономія

Молекулярно-філогенетичне дослідження, результати якого були опубліковані в 2015 році, показало, що рід Dendropicos був поліфілітичним. За результатами цього дослідження бородаті, строкатогруді і червоночереві дятли були переведені до відновленого роду Chloropicus, а аравійський дятел — до роду Dendrocoptes[12]. Таксономічний комітет Британського орнітологічного товариства натомість пропонував об'єднати роди Dendrocoptes і Leiopicus з родом Dendropicos[13].

Види

Виділяють дванадцять видів:[14]

Етимологія

Наукова назва роду Dendropicos походить від сполучення слів дав.-гр. δενδρον — дерево і πικος — дятел.[15]

Примітки
  1. Malherbe, Alfred (1849). Nouvelle classification des picinée ou pics. Mémoires de l'Académie nationale de Metz 30: 316, 338.
  2. A. Malherbe. Nouvelle classification des Picinées ou pics, devant bervir de base a une monographie de ces oiseaux grimpeurs, accompagnée de planches peintes. „Mémoires de l’Académie nationale de Met”. 30, s. 340, 1849.
  3. Scansoriae. The Climbers. – Les Grimpeurs. – Die Klettervögel. C. Picidae. The Woodpeckers. – Les Pics. – Die Spechte. W: H.G.L. Reichenbach: Handbuch der speciellen Ornithologie. Dresden and Leipzig: Expedition der Vollstèandigsten Naturgeschichte, 1854, s. 337.
  4. Scansoriae. The Climbers. – Les Grimpeurs. – Die Klettervögel. C. Picidae. The Woodpeckers. – Les Pics. – Die Spechte. W: H.G.L. Reichenbach: Handbuch der speciellen Ornithologie. Dresden and Leipzig: Expedition der Vollstèandigsten Naturgeschichte, 1854, s. 340.
  5. F. Heine. Catalogue of Birds collected on the rivers Camma and Ogobai, Western Africa, by Mr. P. B. du Chailluin 1858, with notes and descriptions of new species by John Cassin. „Journal für Ornithologie”. 8, s. 191, 1860.
  6. J. Cassin. Notes on the PICIDAE, with descriptions of new and little known species. „Proceedings of the Academy of Natural Sciences of Philadelphia”. 15, s. 196, 1863.
  7. J. Cabanis & F. Heine: Museum Heineanum: Verzeichniss der ornithologischen Sammlung des Oberamtmann Ferdinand Heine, auf Gut St. Burchard vor Halberstadt. T. 4: Klettervögel. Cz. 2: Spechte. Halberstadt: In Commission bei R. Frantz, 1863, s. 129.
  8. J. Cabanis & F. Heine: Museum Heineanum: Verzeichniss der ornithologischen Sammlung des Oberamtmann Ferdinand Heine, auf Gut St. Burchard vor Halberstadt. T. 4: Klettervögel. Cz. 2: Spechte. Halberstadt: In Commission bei R. Frantz, 1863, s. 113.
  9. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  10. Gorman, Gerard (2014). Woodpeckers of the World: The Complete Guide (Helm Photographic Guides). London: Bloomsbury. с. 165. ISBN 978-1408147153.
  11. Shakya, S.B.; Fuchs, J.; Pons, J.-M.; Sheldon, F.H. (2017). Tapping the woodpecker tree for evolutionary insight. Molecular Phylogenetics and Evolution 116: 182–191. PMID 28890006. doi:10.1016/j.ympev.2017.09.005.
  12. Fuchs, J.; Pons, J.M. (2015). A new classification of the pied woodpeckers assemblage (Dendropicini, Picidae) based on a comprehensive multi-locus phylogeny. Molecular Phylogenetics and Evolution 88: 28–37. PMID 25818851. doi:10.1016/j.ympev.2015.03.016.
  13. Sangster, G. (2016). Taxonomic recommendations for Western Palearctic birds: 11th report. Ibis 158 (1): 206–212. doi:10.1111/ibi.12322.
  14. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, ред. (2021). Woodpeckers. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 30 грудня 2021.
  15. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 133. ISBN 978-1-4081-2501-4.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.