Савчак Дем'ян

доктор Дем'я́н (Дам'я́н) Антóнович Савча́к (13 липня 1847, село Нова Весь повіту Новий Санч[1] — 29 грудня 1912, Львів) — український громадський діяч, адвокат, за фахом суддя, посол до Галицького крайового Сейму.

Дем'ян Савчак
доктор Дем'ян Савчак
Народився 13 липня 1847(1847-07-13)
Нова Весь повіту Новий Санч, нині Польща
Помер 29 грудня 1912(1912-12-29) (65 років)
м. Львів, нині Україна
Громадянство  Австро-Угорщина
Національність українець
Діяльність суддя, політик
Alma mater Львівський університет
Науковий ступінь доктор
Посада посол до Галицького сейму
Партія Національно-Демократична партія
Конфесія УГКЦ
Батько Антон Григорович
Мати Марія Василівна (Стеранка)

Життєпис

Народився на заході Лемківщини в незаможній селянській сім'ї. Доктор права Львівського університету (1875 року; за іншими даними, навчався у Віденському університеті). Працював в «Общому рольничо-кредитному заведенії для Галичини і Буковини», судах у Заліщиках, Вишнівчику, Богородчанах, Ходорові, Гусятині, з 1884 року суддя[2] в Бережанах.

Заслужений діяч Бережанщини. Посол до Галицького крайового сейму і член Крайового Виділу 1889—1901, член Народного Комітету Національно-Демократичної Партії; піонер райфайзенівського типу кооператив у Галичині. За словами Костя Левицького: «визначався політичною організацією Бережанщини у 1880-х роках, коли працював судовим радником… Не зважав на перепони влади та клав перші основи для освідомлювання народу про потребу з'єднання сільського народу з інтеліґенцією до боротьби за належні нам політичні права.»[3]

Народовець, діяч «Просвіти», Народної Ради, очільник «Руської бесіди» і страхового товариства «Дністер»[4], входив до «Народного Комітету» — керівного ядра УНДП.[5] Член Крайової управи рентових осель. Відіграв важливу роль у формуванні українського кооперативного руху, засновник і діяч надзірних рад Крайового кредитового союзу, парцеляційного товариства «Земля», «Народної гостинниці», заступник комісара Крайового банку. Депутат Львівської міської ради. Після відставки з посади члена Крайової управи працював радником Крайового суду у Львові ((1897—1907 роки).[3]

1890 р. староста Підгайців відмовив члену Крайової управи Д.Савчаку надати зал для зустрічі з виборцями, справу полагодив намісник Галичини граф Казимир Бадені (вибачився, скасував заборону).[6] На засіданні Галицького крайового сейму 3 березня 1892 року запропонував відкрити в Бучачі державну гімназію з українською викладовою мовою.[7]

Посол від IV курії округу № 6 (Підгаєцький повіт) до Галицького сейму 6-го (1889—1895 роки, заступник голови «Руського клубу») та 7-го (1895—1901 роки) скликань. 1901 року, як всі посли-українці Галицького сейму, склав мандат на знак протесту проти відмови австрійських урядників відкрити у Львові український університет, повернувся до судової служби.[2]

1907 року відкрив приватну адвокатську канцелярію в Борщові, очолював (віце-маршалок[2]) повітову раду в Борщові.

Мав сина Богдана (15 липня 1887, Бережани — 2 червня 1956, Бистриця, Польща) — адвоката, суддю, доктора права, громадського діяча.[8]

Помер у Львові в грудні 1912 року. Похований на полі № 36 Личаківського цвинтаря.

Примітки
  1. Копія метричних книг парафії Нова Весь 1841—1860, с. 101(лат.)
  2. Гуцал П., Колодницький С., Пиндус Б. Савчак Дем'ян Антонович… — С. 217.
  3. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 177.
  4. Страхове товариство «Дністер». Галичина, 1892 р.
  5. Гордієнко Володимир. Листопадовий зрив. Частина І.
  6. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 84.
  7. ЦДІА України (Львів). — Ф. 178, опис 3, од. зберігання 24(1, 7)

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.