Саласпілс

Са́ласпілс (латис. Salaspils, до 1917 року Кірхольм) місто в Латвії, за 18 км на південний схід від Риги, на східному березі річки Даугави. Населення 17 621 чоловік за переписом 2016 року. Міський статус отримано в 1993 році.

Саласпілс

Герб
Саласпілс
56°51′31″ пн. ш. 24°20′59″ сх. д.
Країна Латвія
Регіон Ліфляндія
Край Гробіньський край
Перша згадка 1186
Статус 1993
Площа
  Загалом 12 км²
Населення (2016)[1]
  Загалом 17 621 ос.
  Густота 1468,4 осіб/км²
Часовий пояс EET (UTC+2)
  Літній час EEST (UTC+3)
Сайт www.salaspils.lv
Саласпілс на Вікісховищі

Назва

Географія

Розташоване за 18 км на південний схід від Риги, на східному березі річки Західної Двіни. Національний ботанічний сад Латвії займає 130 га північної частини Саласпілсу.

Історія

Саласпілс — одне з найдавніших поселень в Латвії. Розкопки показали, що місцевість була населена ще тисячу років тому: в період з X по XV століття її заселяли лівські та балтські племена. У 1186 році Мейнхард, перший єпископ Клуні, побудував замок Кірхольм на острові Мартіньсала річки Даугави, поряд з Саласпілсом. Острів Мартіньсала — також ділянка найстарішого католицького кладовища в Латвії, яке відноситься до 1197 року.

27 вересня 1605 року біля Кірхгольма відбулася битва, в якій війська Речі Посполитої, за участі курляндського герцога Фрідріха, перемогли численнішу армію шведів.

Під час Першої світової війни тут протягом двох років пролягала лінія фронту, що призвело до величезних руйнувань. Після Першої світової, відновлений Саласпілс був центром сільського району з населенням у лише 306 чоловік (перепис 1943 року).

Чорна сторінка історії Саласпілса пов'язана з німецькою окупацією під час Другої світової війни, коли біля міста було створено табір знищення людей. У 1967 на місці табору смерті було відкрито меморіяльний ансамбль (архітектор Г. Асаріс та інші).

Населення

Індустріальний розвиток сприяв збільшенню чисельності населення Саласпілса до майже 21 тис. чоловік, з яких 42 % є латишами, 42 % росіянами та 16 % — інші етнічні групи.

Економіка

З 1950-х і 1960-х, Саласпілс став головним центром наукових досліджень та виробництва електричної енергії. Це — ділянка гідроелектростанції на річці Даугаві й головної термоелектричної електростанції, які забезпечують велику частку Риги електрикою.

Наука

  • Інститут фізики Латвійської Академії Наук (з дослідницьким ядерним реактором, нині зупиненим),
  • Інститут неорганічної хімії Латвійської Академії Наук
  • Інститут біології Латвійської Академії Наук (у складі якого є Національний ботанічний сад) і різних університетів.

Транспорт

Залізнична станція напрямку Рига — Крустпілс.

Примітки

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.