Саніна-Шлее Валентина Миколаївна

Валентина Миколаївна Саніна-Шлее (18 квітня 1899 Київ, Київська губернія — 14 вересень 1989, Нью-Йорк, США) — нью-йоркська створювачка модних речей, чий Будинок моди «Valentina» проіснував більш як 30 років і став класикою американського дизайну. В Україні відома як муза Олександра Вертинського, який присвятив їй такі шедеври, як «Буйный ветер» («Буйний вітер»), «За кулисами» («За лаштунками») і «Это все, что от Вас осталось» («Це все, що від Вас залишилося»).

Саніна-Шлее Валентина Миколаївна
Народилася 18 квітня 1899(1899-04-18)
Київ, Російська імперія
Померла 14 вересня 1989(1989-09-14)[1][2] (90 років)
Мангеттен, Нью-Йорк, США
·хвороба Паркінсона
Діяльність модельєрка

Життєпис

Ранні роки

Валентина Саніна народилася в Києві 18 квітня 1899 року. Дата її народження довго залишалася спірною, різні джерела вказували і 1894, і 1904 рік, однак більш глибоке вивчення українського періоду біографії Саніної доводить, що роком її народження слід вважати все-таки 1889 рік. Свій вік Саніна зменшувала неодноразово, вже живучи в Америці, і все життя наполегливо дотримувалася нею ж створеній версії.

Закінчивши одну з київських гімназій, Валентина Саніна, яка мріяла стати актрисою, поступила на драматичні курси, після закінчення яких стала досить успішно пробувати себе на сцені.

Революційні потрясіння застали Валентину в Харкові. Тут вона і познайомилася з Олександром Вертинським. У ті роки вона — актриса — грала невеликі ролі на сцені харківського театру. Фатальна зустріч співака з акторкою відбулася в харківському «Домі артиста», в підвалі якого містилося веселе артистичне кабаре. Про цю зустріч Вертинський згодом згадував:

Маленький, знакомый мне по Киеву суфлер Волынский повел меня в бар. Было ещё рано, часов девять вечера. На высоком табурете у стойки сидела молодая красивая женщина. — Познакомьтесь, — сказал он, — Валентина Санина. На меня медленно глянули безмятежно спокойные, огромные голубые глаза с длинными ресницами, и узкая, редкой красоты рука с длинными пальцами протянулась ко мне. Её голова была, точно в тяжёлой золотой короне. У неё были чуть раскосые скулы, красиво изогнутый, немножко иронический рот… Санина лениво тянула через соломинку какой-то гренадин и спокойно разглядывала меня. Я понял, что я погиб… Так началась «история моей болезни».

Закінчився роман Саніної та Вертинського, вочевидь, того ж 1918 року. Вони розлучилися — «на вокзалі прощальний уклін». Вертинський поїхав до Одеси на гастролі, потім в Крим і Константинополь. Вони зустрілися знову в Нью-Йорку в 1930-і роки, коли Валентина Саніна стала відомим творцем моди, а Вертинський — бажаним гастролером в Америці.

В еміграції

В роки громадянської війни Валентина Саніна вийшла заміж за Георгія Шлея, що став згодом театральним антрепренером і мільйонером. Емігрувавши через Константинополь і Грецію, подружжя оселилася в Італії, потім в Парижі і, нарешті, в 1923 році переїхала в Нью-Йорк, де і почалося для Валентини «інше життя», що піднесло її в підсумку на Олімп моди і зробило однією з найвідоміших жінок Америки.

Дебютувавши художницею по костюмах ще в 1930-ті роки, Валентина Саніна створювала вбрання для Грети Гарбо, Марлен Дітріх, Поли Неґрі, Джудіт Андерсон, Кетрін Гепберн та інших зірок.

Чоловік Валентини Саніної, Георгій Шлее, покинув її, пішовши до її кращої подруги, Грети Гарбо.

Валентина Саніна померла в Нью-Йорку 14 вересня 1989 року в дев'яносторічному віці. Її поховали поруч із Джорджем Шлее.

Примітки

Література

  • Kohle Yohannan Valentina: American Couture and the Cult of Celebrity 2009.
  • Васильев А. Судьбы моды. М.: «Альпина», 2012, с. 451—454. (рос.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.