Пола Неґрі
По́ла Не́ґрі (англ. Pola Negri; 3 січня 1897, Ліпно, Російська імперія — † 1 серпня 1987, Сан-Антоніо, США) уроджена Барба́ра Аполо́нія Халу́пець (пол. Barbara Apolonia Chałupiec) — акторка польського походження, зірка і секс-символ епохи німого кіно.
Пола Неґрі | ||||
---|---|---|---|---|
англ. Pola Negri | ||||
Ім'я при народженні | пол. Apolonia Chalupec | |||
Народилася |
3 січня 1897[1][2][…] або 31 грудня 1899[3] Ліпно, Ліпнівський повіт, Куявсько-Поморське воєводство, Польща | |||
Померла |
1 серпня 1987[1][4][…] Сан-Антоніо, Техас, США[1] | |||
Поховання | ||||
Громадянство | Польща | |||
Діяльність | акторка, співачка, письменниця, акторка театру, кіноакторка | |||
Роки діяльності | 1914—1964 | |||
У шлюбі з | Serge Mdivanid | |||
IMDb | nm0624470 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Пола Неґрі у Вікісховищі |
Біографія та кар'єра
Аполонія (Барбара було її другим ім'ям при хрещенні[5]) Халупец народилася 3 січня 1897 у польському місті Ліпно у Елеонори Келчевської († 24.08.1954) і бляхаря Єжи Халупця (який був словацьким емігрантом, тому його оригінальне ім'я звучало як Юрай; † 1920). Аполонія була їх третьою дитиною, але перші два померли, тому вона виросла єдиною дитиною в сім'ї. У 1902 році, після того, як Ежи був заарештований і відправлений на поселення до Сибіру, Аполонія з матір'ю переїхали до Варшави, де вона навчалася в балетній школі. Через туберкульоз вона була вимушена відмовитися від кар'єри танцівниці. Пізніше Аполонія вступає до Імператорської Академії драматичного мистецтва у Варшаві. У 1913 році вона дебютувала як драматична акторка в театрі. У 1914 році вона вже знімається у фільмі «Невільниця почуттів», що вважається першим польським художнім фільмом. Незабаром Аполонія стає однією з провідних польських актрис.
В цей час Аполонія бере собі псевдонім «Пола Неґрі» від імені італійської поетеси Ади Негрі.
У 1918 році вона знімається у київського режисера Віктора Туржанського у фільмі «Сурогати любові». Пізніше разом з Тужанським Пола відправилася до Берліна. У Берліні вона працює з режисером Максом Рейнгардтом і знімається у фільмах Ернста Любіча: «Кармен» (1918), «Мадам Дюбаррі» (1919), «Сумурун» (1920), «Гірська кішка» (1923).
У 1923 році Пола разом з Любічем їде працювати до Голлівуду, де підписує контракт із студією «Paramount». У США акторка працювала з 1923 по 1934 рік. Спочатку вона знімалася в ролях жінок-вамп. Трактування цього амплуа у виконанні Поли Неґрі мало деяку відмінність від класичної жінки-вамп. Її героїні викликали у глядачів співчуття («вамп, що страждає»).
На початку 1930-х років Пола повертається до Німеччини, де на неї звертає увагу Гітлер. Коли Ґебельс відстрононив акторку від роботи в кіно, підозрюючи, що вона єврейка, Гітлер скасував це рішення свого міністра.
Пізніше Пола Неґрі виграла позов про наклеп проти французького журналу, що назвав її коханкою фюрера. В цей час вона знімається в таких фільмах як «Мадам Боварі» режисера Ґергардта Лампрехта (1937) і «Мазурка» (1935).
З початком війни Пола Неґрі у 1941 році була вимушена знову повернулася до США. У 1943 році Пола знялася у комедії режисера Ендрю Л. Стоуна «Привіт, Діддл, Діддл» (англ. Hi Diddle Diddle), що мала величезний успіх у глядачів. Після війни у 1951 році актриса отримала американське громадянство. Останньою роботою Поли у кіно стала роль у стрічці «Місячні пряхи» («The Moon-Spinners»), знятому у 1964 році на студії Волта Діснея.
Особисте життя
У 1919 році Аполонія вийшла заміж за графа Євгенія Домбського. Цей шлюб проіснував два роки. У США Аполонія була заручена з Чарлі Чапліном, але розлучилася з ним заради Рудольфа Валентіно. У 1926 році Валентіно помирає, і Аполонія виходить заміж за аристократа-емігранта — грузинського князя Сергія Мдівані. Це призвело до осуду її громадськостю через те, що після смерті Валентіно пройшло дуже мало часу. Шлюб Неґрі і Мдівані проіснував до 2 квітня 1931 року, після чого Пола повернулася до Німеччини[6].
Померла Пола Неґрі у 1987 році у віці 90 років від пневмонії. Похована на римо-католицькому цвинтарі Голгофа у Лос-Анджелесі поряд зі своєю матір'ю, яка померла у 1954 році.
Визнання і нагороди
- У 1964 році Пола Неґрі була нагороджена вищою кінематографічною нагородою Німеччини «German Film Awards».
- На Голлівудській алеї слави є іменна зірка Поли Неґрі за внесок у розвиток кіноіндустрії.
- Пола Неґрі була 11-ю зіркою, чиї відбитки рук і ніг були зроблені перед Китайським театром Ґраумана[7].
Образ у масовій культурі
- Персонаж Поли Неґрі присутній у другій серії німецької телевізійної трилогії «Готель "Адлон": Сімейна сага».
- Про життя Поли Неґрі створено перший у світі біографічний 3D-мюзикл «POLA NEGRI».
Фільмографія
Рік | Назва українською | Мовою оригіналу | Роль | Країна / Опис | ||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1914 | Невільниця почуттів | Niewolnica zmysłów | Російська імперія | |||||
1914 | Бестія | Bestia | Російська імперія | |||||
1915 | Дружина | Żona | Російська імперія | |||||
1917 | Арабелла | Arabella | Російська імперія | |||||
1918 | Очі мумії Ма | Die Augen der Mumie Ma | Російська імперія | |||||
1918 | Кармен | Carmen | Кармен | Німеччина | ||||
1919 | Мадам Дюбаррі | Madam DuBarri | Жанна / Мадам дю Баррі | Веймарська республіка | ||||
1919 | Вендетта | Vendetta | Маріпоза | Веймарська республіка | ||||
1920 | Сумурун | Sumurun | Янія | Німеччина | ||||
1921 | Сапфо | Sappho | Сапфо | Веймарська республіка | ||||
1923 | Полум'я | Die Flamme | Івета | Веймарська республіка | ||||
1923 | Гірська кішка | Die Bergkatze | США | |||||
1923 | Іспанська танцівниця | The Spanish Dancer | головна роль | США | ||||
1923 | Белла Донна | Bella Donna | Белла Донна | США | ||||
1924 | Заборонений рай | Forbidden Paradise | Катерина II | США | ||||
1924 | Тіні Парижу | Shadows of Paris | США | |||||
1925 | Жінка світу | A Woman of the World | США | |||||
1925 | Квітка ночі | Flower of Night | Карлотта Віллалон | США | ||||
1925 | На схід від Суеца | East of Suez | Дейзі Форбс | США | ||||
1925 | Чародійка | The Charmer | Маріпоза | США | ||||
1926 | Хороша і зіпсована | Good and Naughty | США | |||||
1927 | Колючий дріт | Barbed Wire | США | |||||
1927 | Готель «Імперіал» | Hotel Imperial | США | |||||
1928 | Три грішника | Three Sinners | США | |||||
1928 | Захоплення актриси | Loves of an Actress | США | |||||
1928 | Жінка з Москви | The Woman from Moscow | Княгиня Федора | США | ||||
1935 | Мазурка | Mazurka | Третій Рейх | |||||
1936 | Москва - Шанхай | Moskau-Shanghai | Третій Рейх | |||||
1937 | Мадам Боварі | Madame Bovary | Третій Рейх | |||||
1937 | Танго Ноктюрн | Tango Notturno | Третій Рейх | |||||
1943 | Привіт, Діддл, Діддл | Hi Diddle Diddle | США | |||||
1964 | Місячні пряхи | The Moon-Spinners | США |
Примітки
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118843249 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- Discogs — 2000.
- Find a Grave — 1995.
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Votruba, Martin. Пола Негри. Slovak Studies Program. University of Pittsburgh. Архів оригіналу за 2 квітня 2012. Процитовано 29 березня 2009.
- «Pola Negri Divorce Granted in Paris», The New York Times, 3 April 1931, p. 35.
- Life is a Dream in Cinema — Pola Negri. Процитовано 30.01.2015
Посилання
- Акторка на сайті polanegri.com
- Пола Неґрі на сайті Filmportal.de
- Biographie auf film-zeit.de
- Фото на сайті fn.org.pl[недоступне посилання з червня 2019]