Пола Неґрі

Аполонія (Барбара було її другим ім'ям при хрещенні[5]) Халупец народилася 3 січня 1897 у польському місті Ліпно у Елеонори Келчевської († 24.08.1954) і бляхаря Єжи Халупця (який був словацьким емігрантом, тому його оригінальне ім'я звучало як Юрай; † 1920). Аполонія була їх третьою дитиною, але перші два померли, тому вона виросла єдиною дитиною в сім'ї. У 1902 році, після того, як Ежи був заарештований і відправлений на поселення до Сибіру, Аполонія з матір'ю переїхали до Варшави, де вона навчалася в балетній школі. Через туберкульоз вона була вимушена відмовитися від кар'єри танцівниці. Пізніше Аполонія вступає до Імператорської Академії драматичного мистецтва у Варшаві. У 1913 році вона дебютувала як драматична акторка в театрі. У 1914 році вона вже знімається у фільмі «Невільниця почуттів», що вважається першим польським художнім фільмом. Незабаром Аполонія стає однією з провідних польських актрис.

В цей час Аполонія бере собі псевдонім «Пола Неґрі» від імені італійської поетеси Ади Негрі.

У 1918 році вона знімається у київського режисера Віктора Туржанського у фільмі «Сурогати любові». Пізніше разом з Тужанським Пола відправилася до Берліна. У Берліні вона працює з режисером Максом Рейнгардтом і знімається у фільмах Ернста Любіча: «Кармен» (1918), «Мадам Дюбаррі» (1919), «Сумурун» (1920), «Гірська кішка» (1923).

У 1923 році Пола разом з Любічем їде працювати до Голлівуду, де підписує контракт із студією «Paramount». У США акторка працювала з 1923 по 1934 рік. Спочатку вона знімалася в ролях жінок-вамп. Трактування цього амплуа у виконанні Поли Неґрі мало деяку відмінність від класичної жінки-вамп. Її героїні викликали у глядачів співчуття («вамп, що страждає»).

На початку 1930-х років Пола повертається до Німеччини, де на неї звертає увагу Гітлер. Коли Ґебельс відстрононив акторку від роботи в кіно, підозрюючи, що вона єврейка, Гітлер скасував це рішення свого міністра.

Пізніше Пола Неґрі виграла позов про наклеп проти французького журналу, що назвав її коханкою фюрера. В цей час вона знімається в таких фільмах як «Мадам Боварі» режисера Ґергардта Лампрехта (1937) і «Мазурка» (1935).

З початком війни Пола Неґрі у 1941 році була вимушена знову повернулася до США. У 1943 році Пола знялася у комедії режисера Ендрю Л. Стоуна «Привіт, Діддл, Діддл» (англ. Hi Diddle Diddle), що мала величезний успіх у глядачів. Після війни у 1951 році актриса отримала американське громадянство. Останньою роботою Поли у кіно стала роль у стрічці «Місячні пряхи» («The Moon-Spinners»), знятому у 1964 році на студії Волта Діснея.

У 1919 році Аполонія вийшла заміж за графа Євгенія Домбського. Цей шлюб проіснував два роки. У США Аполонія була заручена з Чарлі Чапліном, але розлучилася з ним заради Рудольфа Валентіно. У 1926 році Валентіно помирає, і Аполонія виходить заміж за аристократа-емігранта — грузинського князя Сергія Мдівані. Це призвело до осуду її громадськостю через те, що після смерті Валентіно пройшло дуже мало часу. Шлюб Неґрі і Мдівані проіснував до 2 квітня 1931 року, після чого Пола повернулася до Німеччини[6].

Померла Пола Неґрі у 1987 році у віці 90 років від пневмонії. Похована на римо-католицькому цвинтарі Голгофа у Лос-Анджелесі поряд зі своєю матір'ю, яка померла у 1954 році.

Зірка Поли Неґрї наГоллівудській алеї слави та
відбитки її рук і ніг перед Китайським театром Граумана

• У 1964 році Пола Неґрі була нагороджена вищою кінематографічною нагородою Німеччини «German Film Awards».
• На Голлівудській алеї слави є іменна зірка Поли Неґрі за внесок у розвиток кіноіндустрії.
• Пола Неґрі була 11-ю зіркою, чиї відбитки рук і ніг були зроблені перед Китайським театром Ґраумана[7].

• Персонаж Поли Неґрі присутній у другій серії німецької телевізійної трилогії «Готель "Адлон": Сімейна сага».
• Про життя Поли Неґрі створено перший у світі біографічний 3D-мюзикл «POLA NEGRI».

• Акторка на сайті polanegri.com
• Пола Неґрі на сайті Filmportal.de
• Biographie auf film-zeit.de
• Фото на сайті fn.org.pl^{[недоступне посилання з червня 2019]}