Сапогів (Чортківський район)
Сапогі́в — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Борщівська міська громада. Розташоване в центральній частині району. Було центром однойменної сільради.
село Сапогів | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район/міськрада | Чортківський район |
Громада | Борщівська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA61060050180010806 |
Основні дані | |
Населення | 876 |
Територія | 3.493 км² |
Густота населення | 250.79 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48769 |
Телефонний код | +380 3541 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°43′48″ пн. ш. 26°05′09″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
234 м |
Відстань до районного центру |
12 км |
Найближча залізнична станція | Вовківці-Турильче |
Відстань до залізничної станції |
8 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48769, с.Сапогів |
Сільський голова | Лисак Богдан Романович [1] |
Карта | |
Сапогів | |
Сапогів | |
Мапа | |
|
Населення — 826 осіб (2007).
У Сапогові збереглися унікальні зразки давньої народної вишивки. У Сапогові — вхід до гіпсової печери Ювілейна.
Також є Сапогівський ботанічний заказник, зростають Сапогівські буки.
Географія
Село розташоване на відстані 372 км від Києва, 98 км — від обласного центру міста Тернополя та 8 км від міста Борщів.
Історія
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки скіфського часів
Перша писемна згадка — 1428 року. Є щонайменше дві версії походження назви села. Згідно з першою, за легендою тут проживали шевці, які шили взуття для потреб галицьких князів. Інша версія — назва села походить від слов'янського прізвища Сапог (Чобіт)[2]. Враховуючи ту обставину, що дана назва є класичним присвійним прикметником, найімовірніше вона походить від поширеного шляхетського прізвища СапѢга (Сапіга) з чергуванням звуків «і» та «о» за правилами української мови.
1704 року в Сапогові діяв загін опришків під проводом Пискливого.
Діяли «Просвіта», «Луг», «Сільський господар» та інші українські товариства, кооператива.
До 19 липня 2020 р. належало до Борщівського району[3].
З 20 листопада 2020 р. належить до Борщівської міської громади[4].
Населення
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[5]:
Мова | Число ос. | Відсоток |
---|---|---|
українська | 99,89 | |
молдовська | 0,11 |
Пам'ятки
У селі є церква святого Миколая (1777, реставрована 1989).
- Церква св. Миколая 1777
- Церква св. Миколая 1777
- Церква св. Миколая 1777
- Церква св. Миколая 1777 (дзвіниця)
- Церква св. Миколая 1777
- Церква св. Миколая 1777
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1990), насипано символічну могилу УСС (1991), могилу на місці перепоховання вояків УПА (1993).
Соціальна сфера
Працюють ЗОШ 1-2 ступ., клуб, бібліотека, ФАП, завод мінеральної води, торговельний заклад.
У жовтні 2016 року до села підведено газогін.[6]
Культура
Фольклор
У селі побутувала народна казка «Як горобчики гостювали». Під час фольклористичної експедиції у 1883 році її записав Іван Ляторовський. Поміщена у антології «Казки Західного Поділля» (1994, укладач — Петро Медведик).
1883 року Дмитро Шимчук записав ряд народних анекдотів у селі, зокрема "Парубок", "Шах", "Не віддана", "За що?", "Перекупка", "Яку сам власть мав, таку друrому дав", "Як чоловік умер через жону", "Жид сьвідком", "Брехун і підбрехун" поміщених відтак у "Етнографічному збірнику"[7].
Відомі люди
Народилися
- Чолган Іларіон Іванович (1918–2004) — український письменник, драматург, член Спілки письменників України.
Працювали
Душпастирював фольклорист о. Іван Ляторовський.
перебували
- фольклористки сестри Людмила і Меланія Ляторовські,
- громадська діячка А. Фіґус-Ралько.
Примітки
- Органи місцевого самоврядування в області станом на 2 квітня 2009р.
- Крищук М. Топоніміка Тернопільщини: навчально-методичний посібник. — Тернопіль, 2011. — С. 149.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Перша сесія Борщівської міської ради VIII скликання // Борщівська міська рада, 25 листопада 2020 р.
- Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область
- Мешканці села Кривче Борщівського району відтепер мають можливість підвести газ до своїх осель на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2016. — 28 жовтня.
- Етноrрафічний з6ірник. Львів, 1899. Т. VI: Галицько-руські анекдоти. ст 25, 32, 53, 98, 125-126, 130-222, 320-324.
Література
- Б. Мельничук, В. Уніят. Сапогів // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 288. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Sapohów, wś nad pot. Cyganką, pow. borszczowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 305. (пол.) — S. 305. (пол.)