Сарнавський Євгеній Вікторович

Зовнішні відеофайли
	Репортаж за участі «Юджина». Мінне полювання - Вікна-новини - 09.02.2017
	Пам'яті полеглого Героя, капітана 72-ї ОМБр Євгенія Сарнавського ("Юджина")

«Юджин» розміновує житлові квартали Авдіївки. 2017

Євгеній Сарнавський народився 14 вересня 1989 року в м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області. Дитинство, шкільні роки пройшли в м. Овручі на Житомирщині. 2004 року вступив на навчання до Кам'янець-Подільського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою, який закінчив у 2006 році. У липні того ж року через Кам'янець-Подільський ОМВК вступив до Військового інженерного інституту ПДАТУ. 2011 року закінчив факультет військової підготовки Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка і був направлений для подальшого проходження служби до міста Біла Церква у військову частину А2167 на посаду командира інженерно-технічного взводу 72-ї Гвардійської окремої механізованої бригади. З того часу мешкав з дружиною в м. Білій Церкві.

Від початку російської збройної агресії проти України Євгеній Сарнавський виконував завдання в зоні проведення антитерористичної операції у Луганській та Донецькій області: з травня по серпень 2014 року в прикордонній зоні біля Панченкове та Черовонопартизанська Довжанського району Луганської області, де з групою 72 ОМБр був взятий у полон до російського угрупування, з вересня 2014 по червень 2016 року в районі Волновахи та окупованого Докучаєвська, в Гранітному, а з жовтня 2016 року — в Авдіївці та довколишніх прифронтових селах.

За час війни отримав звання капітана, призначений на посаду командира інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення 72-ї ОМБр. Був досвідченим сапером, свій досвід передав й іншим. Завжди нестандартно підходив до роботи, багато інновацій його авторства врятували не одне життя.

В період запеклих боїв у промзоні Авдіївки з 29 січня по 4 лютого 2017 року група капітана Сарнавського під щільними обстрілами противника пробивала шляхи для підвезення боєприпасів, продовольства, палива до нових позицій бригади на відбитому у терористів опорному пункті «Орел». На виконання завдання командир покликав добровольців, — пішли всі. Їхня «дорога життя» допомогла втримати опорний пункт, за який було заплачено життями українських Героїв. В житлових кварталах Авдіївки капітан Сарнавський знешкоджував міни і снаряди, що не розірвалися, біля будинків мирних мешканців, після обстрілів міста російськими терористами.

Окрім розмінування офіцер здійснив безліч успішних бойових виходів у «сіру зону» до позиції противника, виконуючи мінування тих ділянок місцевості, звідки є небезпека проникнення диверсійно-розвідувальних груп чи імовірної атаки з боку російських бойовиків. На відміну від ворога українські сапери використовують тільки дозволені міжнародними угодами засоби. Причому кожну таку ділянку ретельно заносять у відповідні формуляри, вказуючи точні координати, щоб швидко знайти і знешкодити міни після звільнення окупованих територій. Українські прапори, встановлені та заміновані командою «Юджина» російські окупанти взагалі не намагалися знімати, попри те, що вони майоріли просто під їхнім носом.

8 червня 2017 року капітан Сарнавський виконував бойове завдання із розмінування місцевості в районі Авдіївки, поблизу селища Кам'янка з групою розвідки 72 ОМБр. Під час проходження посадки досі не відомим чином потрапив на ворожу пастку з двох протипіхотних осколкових мін направленої дії, де й дістав важких поранень внаслідок вибуху: травматична ампутація обох ніг, проникаюче поранення черевної порожнини, поранення грудної клітки. Побратимам вдалося зупинити кровотечу і оперативно доставити командира до Авдіївки[1]. Військові лікарі 66-го мобільного шпиталю зробили все можливе, щоб стабілізувати і підготувати до евакуації. Євгенія відправили у Дніпро, він весь час був з апаратом штучної вентиляції легень, але ще тиждень боровся за життя[2]. Помер 15 червня 2017 року, близько 22:00 в обласній лікарні імені Мечникова.

Президент Петро Порошенко доручив представити загиблого капітана Сарнавського до державної нагороди[3].

17 червня з воїном-захисником попрощались на Майдані Незалежності в Києві[4][5], наступного дня було прощання у Білій Церкві. Похований на Алеї Слави кладовища «Сухий Яр» міста Біла Церква[6][7].

	Я покладав на Євгена великі сподівання, але, на жаль, ворожа міна обірвала його високий політ. Він був дуже хорошим воїном і ніколи не ховався за спинами своїх підлеглих.
— командир 72-ї бригади полковник Андрій Соколов

	Багато років він служив у нашій бригаді і весь цей час намагався зробити так, аби ніхто не постраждав від вибухів. Ще довго мешканці Донбасу згадуватимуть Євгена, називаючи його своїм ангелом-рятівником. На його рахунку тисячі знешкоджених снарядів, мін та інших вибухонебезпечних предметів. Це дійсно людина, яка достойна вшанування і військовими, і цивільними.
— прес-офіцер бригади Олена Мокренчук[8]

У м. Білій Церкві залишилась вагітна дружина Сарнавська Альона Анатоліївна, в селі Крюківщина — мати Валентина Анатоліївна Сарнавська, вчитель математики Крюківщинської школи.

14 січня 2018 року в м. Білій Церкві народився син[9].

За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку нагороджений орденом Богдана Хмельницького II ступеня (5.7.2017, посмертно)[10].

За особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені під час виконання військового обов'язку, та з нагоди Дня Збройних Сил України нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (2.12.2016)[11].

• 7 вересня 2017 року на сесії Крюківщинськоі сільськоі ради одноголосно прийняте рішення про перейменування вулиці Нової на честь Євгенія Сарнавського[12].
• Почесний громадянин міста Біла Церква (посмертно)
• 15 липня 2021 року, в селищі Кам'янці, неподалік місця, де загинув офіцер, було встановлено пам'ятник Євгенію Сарнавському[13].

• Сарнавський Євгеній Вікторович («Юджин») // Книга пам'яті полеглих за Україну.
• Сарнавський Євгеній Вікторович // Український меморіал.
• Після тяжких вибухових поранень на Донбасі помер командир саперної роти, у якого залишилася вагітна дружина // УНІАН, 8 липня 2017.
• Разом ходили в атаку на Білокам'янку, — ким був полеглий в АТО сапер «Юджин» // «24-й канал», 16 червня 2017.
• Як працював покійний командир «Юджин» на вулицях Авдіївки (фото, відео) // «Моя Київщина», 17 червня 2017.
• Він завжди намагався зберегти життя // Офіційний сайт міської ради Білої Церкви, 19 червня 2017.
• Реквієм за «Юджином» // Андрій Яцик. «Народна Армія», 22 червня 2017.
• Президент нагородив 159 військовослужбовців ЗСУ // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 6 липня 2017.
• «Почесний громадянин міста Біла Церква» (посмертно)