Саїнчук Василь Васильович

З травня 1997 по листопад 1998 проходив строкову військову службу на посаді водія у 93-ій окремій радіотехнічній бригаді особливого призначення, військовій частині А3438, с. Красносілка, Одеська область. В липні 2001 вступив на військову службу за контрактом і повернувся до тієї ж частини. 2002 року на базі бригади створений Регіональний центр радіоелектронної розвідки «Південь».

З березня 2004 проходив службу в автомобільній роті батальйону забезпечення військової частини А0549 в м. Вінниця — 230-та окрема база забезпечення Командування Повітряних сил Збройних сил України: з березня 2004 по серпень 2009 — старший водій автомобільного взводу (легкових автомобілів), з серпня 2009 по вересень 2014 — командир відділення автомобільного взводу, з вересня 2014 — старший водій автомобільного взводу (легкових автомобілів) автомобільної роти батальйону забезпечення, — був водієм начальника штабу. За час служби відзначений почесними грамотами та подяками, нагороджений кількома медалями. Мешкав із сім'єю у Вінниці.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України виконував завдання на території проведення антитерористичної операції. Возив службовим авто офіцерів, пережив артобстріли під Дебальцевим. 5 березня 2015 приїхав до зони бойових дій у своє четверте відрядження.

11 березня 2015 близько 15-ї години загинув в результаті обвалу бетонної плити під час проведення будівельних робіт з укріплення бліндажу на території військового аеродрому Краматорська.

Похований 14 березня на сільському цвинтарі у Дашківцях з військовими почестями. Без Василя лишилися батьки, сестри Юлія і Тетяна, дружина Ірина та 13-річна донька Анастасія.