Сваричівка

Село Сваричівка знаходиться на берегах річки Удай (в основному на правому), вище за течією на відстані 1 км розташоване село Крупичполе, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Вишнівка.

У часи козаччини у 2-ї полковий сотні Ніжинського полку.[1]

За універсалом 1708 р. 27 жовтня «село Крупичполе с присельчанами Вишневскою и Сваричовскою, а также села Максимовка, Рожновка, Безугловка, Липовый Рог, Девица Володькова утверждены за Нежинским полковником Лукьяном Жураковским царскими грамотами». А через десять років «Универсалом 1718 года гетьман Скоропадский подтвердил вдове Нежинского полковника Лукьяна Жураковского, Анне Апостоловне, право на владение селами Крупичполем с приселками Вишневскою и Сваричовкою, Рожновкою, Максимовкою, Безугловкою и Володьковою — Девицею»[2]

Є на мапі 1826-1840 років.[3]

у 1859 році у селі володарському та козачому Сваричковка (Сваричевка) були церква, завод вінокурений та 117 дворів де жило 555 осіб (298 чоловічої та 267 жиночої статі)[4]

За 1786 рік є згадка про кількість водяних млинів в нашій місцевості: на Острі — 7, на Іченьці — 7, на Удаї — 4, на річці Іржавець — 5, на річці Парафіївці — 5. 1860 року Крупичполе входило до Парфіївської мирової дільниці і було волосним. До нього належало 10 сіл. У 1860–1861 роках у Крупичполі дворянин Ловцов мав пивогорілчаний завод з паровим котлом. У Сваричівці такий завод належав Макарову. Річна продуктивність першого становила 1429,8, другого — 7407,3 відра. 1862 р. «По возделыванию табака заслуживает внимание селение: Красиловка, Припутай, Шиловичи, Крупичполь, Гужовка, Сваричовка… В Крупичполе на торговой дороге из Борзньї в Прилуку имеется переправа через р. Удай». Відкриття школи в Крупичполі відноситься до 1870 року, у Сваричівці − 1878 року (село Сваричівка входить до Крупичпільської сільської ради). В них в ті роки навчалося 39 і 12 учнів.[2]

З 1917 — у складі УНР. Після двох українсько-російських воєн 1918—1920 — в зоні окупації комуністичного режиму РСФСР, з 1922 — в СССР. Починаючи з 1929 комуністична влада систематично тероризує незалежних селян Сваричівки, а 1932 вдається до прямих убивств голодом. Зокрема, у Сваричівці комуністи заморили голодом дітей молодшого шкільного віку — 8-річну Анастасію Давиденко, 7-річну Любов Залізну, 10-річну Ольгу Мисан[5]. Загальна кількість убитих невідома, але вона може перевищувати 20 % мешканців села.ини

1991 у селі відновлено українську владу.

У селі в 1709 році побудовано церкву в ім’я Успіння Богородиці, яка у 2012 році віднесена до пам'яток архітектури національного значення за № 250046-Н.[1][6]

Докладніше:Церква Успіння Богородиці (Сваричівка)

• о. Микола Ширяй — священик, настоятель місцевої церкви до 1922 року. Згодом — єпископ УАПЦ та ДХЦ.
• Штепа Ольга Антонівна — українська поетеса, краєзнавець.

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)

• Погода в селі Сваричівка