Сваркове

Сваркове́ — село в Україні, у Шосткинському районі Сумської області. Населення становить 933 осіб. Орган місцевого самоврядування — Сварківська сільська рада.

село Сваркове
Герб
Країна  Україна
Область Сумська область
Район/міськрада Глухівський
Рада Сварківська сільська рада
Облікова картка Сваркове 
Основні дані
Населення 933
Поштовий індекс 41445
Телефонний код +380 5444
Географічні дані
Географічні координати 51°37′19″ пн. ш. 34°01′29″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 149 м
Найближча залізнична станція Глухів
Відстань до
залізничної станції		 9 км
Місцева влада
Адреса ради 41445, с. Сваркове, вул. Миколаївська, 3а
Сільський голова Матвієнко Юрій Вікторович
Карта
Сваркове
Сваркове
Мапа

 Сваркове у Вікісховищі

Після ліквідації Глухівського району 19 липня 2020 року село увійшло до Шосткинського району[1]. Село розташоване на правому березі річки Клевень за 10 км від райцентру міста Глухова.

Географія

Село Сваркове знаходиться на правому березі річки Клевень, вище за течією примикає село Заруцьке, нижче за течією на відстані 0,5 км розташоване село Черневе, на протилежному березі — село Соснівка. Село витягнуто вздовж русла річки на 7 км. Поруч проходить автомобільна дорога E38 (Т 2502).

Назва

Існують дві версії походження назви села Сваркове:[2]

  1. На початку XVII століття під час селянського повстання Івана Болотнікова та війни Росії з шведами при Мазепі поблизу села йшли кровопролитні війни. Ці бої в народі називались «сварки», що і дало назву селу.
  2. Село було поділено на дві частини — «Загребельки» і «Соплинівка», які ворогували (сварились) за луки для випасання худоби, тож звідси і пішла назва села.

В 20-х роках ХХ століття село за державними записами називалось «Сварки», «Сварків», і тільки з 30-х років почало називатись «Сваркове»[2].

Історія

Село було засновано в 1513-х роках шляхтичем О. Пісочинським.

У період Гетьманщини, в 1718 році, гетьман Іван Скоропадський подарував село Сваркове племіннику своєї дружини відомому історику-мемуаристу, генеральному підскарбію військової канцелярії Якову Андрійовичу Марковичу[2]. У другій половині XVIII століття тут народився і провів дитячі роки історик, один із перших авторів книг з історії України Яків Михайлович Маркович.

У XIX столітті в селі народився, жив і працював історик і етнограф О. М. Маркович. У бібліотеці Марковичів у 1848 році гостював М. В. Гоголь. Тут він вивчав історичний архів роду Марковичів. Пізніше О. М. Маркович на прохання М. В. Гоголя надсилав йому описи народних звичаїв та побуту жителів Глухівщини.

З 1917 — у складі УНР, з квітня 1918 — у складі Української Держави Гетьмана Павла Скоропадського. З 1921 тут панує стабільний окупаційний режим комуністів, якому чинили опір місцеві мешканці.

У 1926 році у селі був створений колгосп[3].

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932–1933 та 1946–1947 роках[4].

Населення

У 1859 році у казенному та власницькому селі налічувалось 188 дворів, мешкало 1568 осіб (780 чоловічої статі та 788 — жіночої), була православна церква та селітряний завод[5].

Станом на 1885 рік у колишньому державному та власницькому селі Есманської волості Глухівського повіту Чернігівської губернії, мешкало 1862 особи, налічувалось 283 дворових господарств, існувала православна церква, школа, лікарня, 2 постоялі будинки, 2 водяні та 3 вітрові млини, крупорушка, цегляний та селітряний заводи[6].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2035 осіб (976 чоловічої статі та 1059 — жіночої), з яких 2027 — православної віри[7].

За даними на 1973 рік у Сварковому було 520 дворів, а населення становило 1539 осіб[3].

Динаміка населення
18591885189719731980[8]2001
1 568 1 862 2 035 1 539 1 398 933
▲ ▲ ▼ ▼ ▼

Пам'ятки

На околиці села на високому правому березі річки Клевень, знаходиться городище Скіфського часу (VI–IV ст. до н. е.) періодів зарубинецької (ІІ ст до н. е. — І ст. н. е.) і староукраїнської культури (ХІІ — ХІІІ ст.).

В центрі села діє Миколаївська церква (1743–1757 роки[9]), за іншими даними будівництво було завершене 1747 року[2]), встановлено пам'ятник загиблим радянським воїнам (1958 рік) і пам'ятний знак на честь загиблих.

Миколаївська церква
Вигляд 1
Вигляд 2

Між селами Заруцьке та Сваркове знаходиться гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення «Сварківські Джерела» (декілька фонтануючих джерел з добрими смаковими якостями, котрі живлять річку Клевень водою і простягаються на 150 метрів на південь вздовж правого берега річки) площею 0,8 га. З січня 1991 року пам'ятка підпорядковується Сварківській сільській раді.

«Сварківські Джерела» за формою являють собою приямки в ґрунті шириною 1-2 м, глибиною 0,2-0,3 м з руслами в бік річки. Потужність найбільшого джерела 5 л/хв, температура води 8 °C.[2][10]

Відомі люди

Маркович Олександр Михайлович (1790–1865) — історик та етнограф.

Галерея
Меморіал загиблим воїнам
Сварківська ЗОШ I–III ступенів.
Побудована у 1965 році
на честь 50-річчя Великого Жовтня

Примітки
  1. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  2. Глухівська районна державна адміністрація, с. Сваркове[недоступне посилання з травня 2019]
  3. Селения, Сварково село[недоступне посилання з вересня 2019] (рос.)
  4. стор 46-47 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 9 березня 2015.
  5. рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с.
  6. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  7. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с.
  8. «История городов и сел Украинской ССР», Том «Сумская область» (рос.)
  9. Енциклопедія пам'яток, Миколаївська церква
  10. Неофіційний сайт Глухова, Відпочинок на Глухівщині

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.