Свенельд

За походженням — скандинав (ймовірно зі Швеції), на що вказує його ім'я (аналог його імені староскандинавською звучав як Sveinaldr). Імовірно був опікуном синів київського воєводи Олега, що загинув бл. 922 у Ладозі (при цьому літописи воєводу Олега і князя Олега Віщого випадково поєднали в одну особу). Мав двох синів — Люта і Містишу.

При бездіяльному і боязкому Ігорі Свенельд грав видатну роль, замінюючи князя у всіх військових походах і, між іншим, при зборі данини.

Перша згадка про Свенельда відноситься до 922 року, коли князь Ігор наказав йому підкорити уличів. Свенельд воював з ними три роки. Втративши Пересічень, уличі не побажали платити данину Свенельду, а пішли в пониззя Бугу і Дністра «и седоша тамо». Однак, через деякий час уличі були підкорені й платили данину.

У тому ж році сам Ігор підкорив деревлян, наклавши данину більшу ніж Олегова. Отже, Свенельд вже тоді був як воїн рівний князеві Ігорю, а війська у нього було не менше.

Проте, як виявилося, у Початковому Ізводі (і в Новгородському Першому Літописі) ця війна покладена на 940 рік — рік справжнього початку Ігоревого правління. Дана війна відбувалася у 938-940 роках, з чого можна вважати найбільш пізньою датою народження Свенельда 918 рік, а насправді, близько 910-915.

У 941 і 944 роках були здійснено походи на Візантійську імперію. У 943-944 роках русичі здійснили похід в Закавказзя.

Свенельд був дуже багатий; його дружина була повністю забезпечена. За словами літописця, княжі дружинники докоряли Ігорю в тому, що Свенельдова дружина «одягнена і озброєна», а вони ходять «нагі і беззбройні». Ці докори спонукали Ігоря у 945 році піти за даниною в Деревлянськую землю, де він був убитий.

Після смерті Ігоря Свенельд став воєводою у Ольги і Святослава. У 946 році разом з Асмундом очолював похід киян на деревлян. Коли Святослав подорослішав, Свенельд брав участь у його походах проти болгар і греків.

У 971 році Свенельд згадується в договорі Святослава з греками. У цьому ж році по дорозі додому Свенельд радив Святославові йти до Києва на конях, оскільки біля дніпровських порогів кочували печеніги. Святослав відмовився і був убитий печенігами біля порогів (972). А Свенельд, залишивши Святослава, на конях прийшов у Київ до Ярополка.

По смерті Святослава київський великокнязівський стіл зайняв старший його син, Ярополк, при якому Свенельд зробився близькою людиною (радником). У 975 році Олег Святославич під час полювання убив сина Свенельда — Люта. З цієї миті Свенельд настроював Ярополка проти Олега. Останній у 977 році пішов війною проти свого брата Олега Древлянського, якому Свенельд хотів помститись за вбивство свого сина. У битві біля міста Вручого Олег загинув. Коли тіло Олега принесли Ярополку, він став оплакувати брата і висловив Свенельду: «Дивися, ти цього хотів!».

Подальших згадок про Свенельда в літописі немає.

Як і коли помер Свенельд, ніхто не знає, а могили не знайдено. Цілком імовірно, що після смерті Олега Святославича (977) він був звинувачений справжнім князем Ярополком, і страчений. І справді, згідно зі статтею 977 року у літописі, Ярополк звинуватив у війні з Олегом Свенельда, і це досить вагома причина для страти.

Від київського воєводи Святольда (пол. Swiętold (Свєнтольд), літописна форма Свѣнделдъ) виводив своє походження волинський шляхетський рід Киселів-Святольдичів. На думку Михайла Грушевського, Святольд є русько-литовською формою передачі імені Свенельд. Родовими маєтностями Киселів були Нискиничі та Дорогиничі, розташовані під Володимиром на Волині.