Свинуха

Свинухи тонкі раніше вважалися умовно їстівними, але в даний час (офіційно в СРСР з 1984)[3] відносяться до переліку отруйних і неїстівних грибів. Інші представники роду, зокрема — свинухи товсті — до цього переліку не входять[4], однак, останні також як і свинухи тонкі, в 1981 році виключені з переліку грибів дозволених до заготівлі, переробки та продажу на території СРСР[3] [5]. При поїданні свинух тонких в організм потрапляє антиген, який не виводиться, а тому накопичується в крові, розміщуючись на еритроцитах[4]. Після природної загибелі еритроцита антиген пересідає на новий. Таким чином, протягом життя їдця свинух відбувається зростання концентрації цього антигену в крові. При перевищенні деякого рівня настає аутоімунна алергічна реакція - організм починає виробляти антитіла до антигену свинушки. Однак, фатальною особливістю цього антигену є те, що антитіла з ним впоратися не можуть і ним знищуються. Організм починає виробляти все більше антитіл для боротьби з антигеном, запускається лавиноподібна реакція, розвивається недокрів'я, ниркова і печінкова недостатність, що призводять до смерті.[6]

Крім того, свинухи, що ростуть по сусідству з промисловими зонами, автомобільними щляхами і залізницею, здатні швидко накопичувати в собі шкідливі для здоров'я людини відходи виробництва і вихлопні гази, які при поїданні грибів переміщаються в організм їдця[4].

• Paxillus adelphus J.P.Chaumeton, Gryta, Jargeat & P.A.Moreau, 2016
• Paxillus ammoniavirescens Contu & Dessì, 1999
• Paxillus cuprinus Jargeat, Gryta, J.P.Chaumeton & Vizzini, 2014
• Paxillus gymnopus C.Hahn, 1996
• Paxillus involutus (Batsch) Fr., 1838 — Свинуха тонка
• Paxillus obscurisporus C.Hahn, 1999
• Paxillus olivellus P.A.Moreau, J.P.Chaumeton, Gryta & Jargeat, 2016
• Paxillus orientalis Gelardi, Vizzini, E.Horak & G.Wu, 2014
• Paxillus rubicundulus P.D.Orton, 1969 — Свинуха вільхова, або свинуха нитчата
• Paxillus vernalis Watling, 1969

• Кобила - у Білорусії.
• Піддубник - На сході України.

• Таксономія на сайті www.mycobank.org