Еліас Магнус Фріс

Еліас Магнус Фріс (швед. Elias Magnus Fries, 1794—1878) — шведський ботанік та міколог.

Еліас Магнус Фріс
швед. Elias Magnus Fries
Народився 15 серпня 1794(1794-08-15)
Фемшьо, Швеція
Помер 8 лютого 1878(1878-02-08) (83 роки)
Уппсала, Швеція
Поховання Старий цвинтар Уппсалиd[1][2]
Країна  Швеція
Діяльність ботанік, птеридолог, бріолог, міколог, викладач університету, професор, емеритура
Alma mater Лундський університет
Галузь ботаніка, мікологя
Заклад Лундський університет, Уппсальський університет
Посада seat 14 of the Swedish Academyd, ректор, викладач університету, професор, професор і prof. em.d
Ступінь докторський ступінь (1814)
Відомі учні Нільс Конрад Кіндберг і Carl Johan Johansond
Членство Лондонське королівське товариство, Леопольдина, Шведська королівська академія наук, Петербурзька академія наук, Шведська академія, Американська академія мистецтв і наук, Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей, Російська академія наук, Прусська академія наук і Баварська академія наук
Відомий завдяки: один з основоположників систематики грибів та лишайників
Батько Theodor Friesd[3]
Діти Теодор Магнус Фрис, Oscar Robert Friesd, Elias Petrus Friesd і Sanna Christina Friesd[4]
Нагороди

почесний член Королівського товариства Единбургаd

Член Ліннеївського товаристваd

Член Американської академії мистецтв і наук

іноземний член Лондонського королівського товариства

honorary doctorate of Lund Universityd

 Еліас Магнус Фріс у Вікісховищі

Біографія

Народився 15 серпня 1794 року у сім'ї пастора.

Освіту здобув у Лунді; у 1814 році отримав звання приват-доцента.

У 1834 році він вже був професором практичної економії в Уппсальському університеті, а e 1851 році зайняв місце професора ботаніки та директора музею і ботанічного саду того ж університету.

З 1859 року до своєї смерті він жив у відставці в Уппсалі[6].

Фріс працював у всіх галузях ботаніки; він вперше ввів у Швеції натуральну класифікацію рослин та вивчення морфології. Його робота «Systema orbis vege tabilis» (Лунд, 1825 (лат.)) - класична праця того часу.

По лишайниках Фріс видав:«Lichenographia Europaea reformata» (Лунд і Грейфсвальд, 1831(лат.)); «Lichenes Suecciae eksiccati» (Лунд, 1824—1833(лат.)).

Фріс особливо відомий своїми роботами в області мікології, він є одним із засновників систематики грибів. Перша його мікологічна робота «Observationes Mycologicae» (Копенгаген, 1815-1818; 2-е вид., 1828 (лат.)), але найцінніша - це «Systema Mycologicum» (Лунд і Грейфсвальд, 1821-1830 (лат.);«Мікологічна система») - дата її публікації є вихідним пунктом номенклатури для більшості груп грибів (подібно до того, як дата публікації роботи Species Plantarum К. Ліннея - вихідна дата номенклатури для судинних рослин[7]). Потім йдуть «Elenchus Fungorum» (Грейфсвальд, 1828 (лат.)); «Novae Symbolae Mycologicae» (1851 (лат.)); «Icones selectae Hymenomycetum nondum delineatorum» (1867-1875 (лат.)).

Дослідженню скандинавської флори присвячені наступні твори: «Flora hallandica» (Лунд, 1817 (лат.)); «Novitiae florae Suecciae» (Лунд, 1828 (лат.)); «Flora Scanica» (Уппсала, 1836 (лат.)); «Summum vegetabilium Scandinaviae» (Стокгольм і Лейпциг, 1846-1848 (лат.)); «Herbarium normale» (Уппсала, 1896 (лат.)), що включає екземпляри найбільш рідкісних скандинавських рослин.

З численних монографій заслуговують на увагу: «Symbolae ad historiam Hieraciarum» (Уппсала, 1848 (лат.)); «Monographia Hymenomycetarum Suecciae» (Уппсала, 1857-1863 (лат.)); «Sveriges öltiga ochgiftiga Svanipar» (Стокгольм, 1860 (швед.)).

Фріс був також відомий як хороший оратор та знавець латинської мови. У 1847 році його обрали в число вісімнадцяти шведських академіків[6].

У 1850 році Фріс був обраний іноземним членом-кореспондентом Петербурзької Академії наук[7].

Примітки
  1. Fries, Elias Magnus — Svenska gravar.
  2. Elias Fries 1794–1878. Botaniker, mykolog — Церква Швеції.
  3. Femsjö kyrkoarkiv, Födelse- och dopböcker, SE/LLA/13082/C I/2 (1755-1811), bildid: C0021370_00113, sida 208
  4. August T Almén — 1917.
  5. IPNI.  Fr..
  6. Фриз, Элиас // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.).
  7. Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)(Перевірено 13 серпня 2009)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.