Святе (Підкарпатське воєводство)
Святе (пол. Święte) — давнє українське село в Польщі, у гміні Радимно Ярославського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 1052 особи (2011[1]).
Село
 з 1945 року костел. Координати 49°55′ пн. ш. 22°51′ сх. д.
|
Історія
У 1340—1772 рр. село входило до Перемишльської землі Руське воєводства.
У 1772—1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. В 1860 р. повз село прокладена Галицька залізниця імені Карла Людвіга. У 1880 році село належало до Ярославського повіту, нараховувало 146 будинків і 717 жителів, 739 були греко-католиками, 16 — римо-католиками, а 51 — юдеями.[2] Місцева греко-католицька парафія належала до Ярославського деканату Перемишльської єпархії.
У 1919—1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Ярославського повіту Львівського воєводства, гміна Радимно. На 1 січня 1939-го в селі з 1940 жителів було 420 українців, 1470 поляків, 50 євреїв[3], місцева греко-католицька парафія належала до Радимнянського деканату Перемишльської єпархії.
В липні 1944 року радянські війська оволоділи цією територією. Радянські окупанти насильно мобілізували чоловіків у Червону армію. За Люблінською угодою від 9 вересня 1944 року село опинилося в Польщі. Польським військом і бандами цивільних поляків почались пограбування і вбивства, селяни гуртувались в загони УПА і відділи самооборони. Українців добровільно-примусово виселяли в СРСР (939 осіб — 273 родини)[4]. Українське населення села, якому вдалося уникнути вивезення до СРСР, попало в 1947 році під етнічну чистка під час проведення Операції «Вісла» і було депортовано на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині[5]. В хати виселених українців поселені поляки. У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Церква св. Параскеви
В селі стояла дерев’яна церква з 1806 року. Під час Першої світової війни російське військо програло тут бій і 34,000 російських солдатів попало в австрійський полон. Під час цих боїв церква була знищена.[6] На її місці у 1932 році було споруджено нову споруду, муровану із куполом, котра стала домінантою навколишньої місцевості, сформованої долиною Сяну. Після виселення українців використовується під костел.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 539 | 137 | 346 | 56 |
| Жінки | 513 | 107 | 282 | 124 |
| Разом | 1052 | 244 | 628 | 180 |
Примітки
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Święte 6 // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 693. (пол.)
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 109.
- Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944—1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області)
- Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок, повіт Перемишль
- Іванусів О. Церква в руїні. – St. Catharines, 1987, с. 221.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.