Свято-Миколаївська церква (Бобринець)

Свя́то-Микола́ївська це́рква православний храм в місті Бобринці на Кіровоградщині, пам'ятка архітектури XIX століття.

Свято-Миколаївська церква
Свято-Миколаївська церква в Бобринці
48°03′08″ пн. ш. 32°10′08″ сх. д.
Тип споруди церква
Розташування  Україна, Бобринець
Архітектор невідомий
Засновник княжна Дмитрянська
Кінець будівництва 1853
Стиль пізній класицизм,
неоруський стиль
Належність УПЦ КП
Адреса м. Бобринець, вул. Леніна, 57.
Свято-Миколаївська церква (Бобринець) (Україна)
 Свято-Миколаївська церква у Вікісховищі

Історія

Дерев'яна Миколаївська церква на місті сучасної кам'яної була зведена і освячена в 1792 році за благословення вікарного єпископа Іова. Раніше на цьому місці функціонувала Миколаївська православна каплиця. Дерев'яна церква проіснувала до 1840 року.

Кам'яна Свято-Миколаївська церква була збудована в 1853 році за типовим проектом в стилі пізнього класицизму. Будівництво церкви велося на кошти княгині Дмитрянської.[1] Храм був тринавним і однокупольний з вівтарем, виділеним напівкруглою апсидою на східному фасаді.

1861 року у приміщенні Свято-Миколаївської церкви було зачитано Маніфест про звільнення селян від кріпацтва. На той час храм залишався єдиним інформаційним осередком для мешканців містечка, де вони могли довідатися про події в імперії.

У 1863 році до храму було прибудовано бокові вівтарі та чотириярусну дзвіницю з шатровим завершенням, прикрашену кокошниками. Це наблизило споруду до неоруського стилю, характерного для значної частини єпархій Російської імперії.

В XIX столітті церква переживала період розквіту, мала понад 110 десятин землі.

В роки Громадянської війни Миколаївський храм дуже постраждав. Лише завдяки зусиллям церковного старости отця Василія вдалося зберегти старовинні іконостаси, хрест Спасителя та хоругви. Переховуючи церковні атрибути вдома та у родичів, отець Василій склав заповіт, в якому благав не нищити церкву, а після його смерті передати святі речі Одеській патріархії.

З 1930-х років церкву стали відбудовувати як складське приміщення для потреб колгоспу. Після Другої світової війни почалась її реставрація.

Опис

В плані церква має вигляд хреста і розділена на три частини: бабинець, середину і вівтар. Вівтарна частина відділена іконами-перегородкою. Особливої просторової глибини інтер'єру храму надає розпис купола, де зображений Бог-Отець з маленьким Ісусом на колінах. Світло, що ллється з восьми вікон барабану, створює ілюзію сяйва.

Відомі прихожани

Див. також

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.