Свято-Миколаївська церква (Новомиргород)

Миколаївська церква в Златополі була зведена в 1809 році на кошти Миколи Висоцького замість старої дерев'яної Успенської церкви, побудованої ще за Любомирських. Тривалий час церква була єдиним православним храмом в Златополі, населеному переважно євреями.

Після смерті Висоцького в 1827 році його було поховано на території церкви (надгробок не зберігся).[1]

В 1834 році ієрей Костянтин Величковський рапортував у Чигиринське духовне правління про стан Миколаївської церкви. Він сповіщав, що єврейські лавки та будинки з шинками розташовані впритул до церковного подвір'я, що спричинює постійний шум та бруд навколо храму, псує його зовнішній вигляд і заважає церковній службі. Крім того Величковський зазначав, що в златопільських шинках з необережності часто трапляються пожежі, що загрожує будівлі церкви, як це сталося 2 червня 1833 року. Ієрей просив посприяти розчищенню навколишню територій від єврейських споруд і відвести ці землі церкві для спорудження будинків священнослужителям, які не мають власного житла і винаймають квартири.[2]

Фото початку XX століття свідчать, що над бабинцем церкви в дорадянський період існувала дзвіниця.

В радянський період у приміщенні церкви розташовувався краєзнавчий музей. На вимогу віруючих споруда була повернена релігійній громаді.[3]

Реєстрація статуту релігійної громади Свято-Миколаївської церкви УПЦ МП проведена рішенням Кіровоградського облвиконкому № 305 від 5 грудня 1991 року.

Станом на 2011 рік настоятелем Свято-Миколаївської церкви є митрофорний протоієрей отець Віктор (в миру — Віктор Бондарчук, 1968 р.н.).[4]

Вигляд церкви до реставрації

Церква цегляна, побудована в стилі еклектики. В плані складається з трьох частин: центрального квадратного об'єму, прямокутного притвору та напівкруглої абсиди. Головний вхід з західного боку оздоблений чотирма колонами, які стоять на високому цоколі. План та об'ємно-просторова структура церкви продовжують традиції української архітектури, зовнішній декор виконано в стилі еклектики.

Знаходиться на обліку як пам'ятка архітектури загальнодержавного значення під охоронним номером 216-Кв (відповідно розпорядження голови Кіровоградської ОДА № 261-р від 7 серпня 1997 року).

1. Невмитий Ю. А. Новомиргородщина і декабристи. — Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2011. — С. 23 ISBN 978-966-1588-73-7
2. Рапорт м. Златополя иерея Константина Величковского в Чигиринское духовное правление об состоянии церкви в м. Златополе 1834 г. // Бекет — историко-генеалогическая база данных Украины (рос.)
3. Стоян М. Наш край — частка України // «Червона зірка», № 17 (8110) від 23.04.1996
4. Духовенство Новомиргородського благочиння. Сайт Кіровоградської єпархії УПЦ МП

• Пам'ятки архітектури Новомиргородського району
• Вікіпедія:Вікі любить пам'ятки/Кіровоградська область/Новомиргородський район

• Історичні пам'ятки Новомиргорода
• Тимошенко М. В. Листопадове. Історичні відомості. Події. Коментарі. — Кіровоград: Центрально-Українське видавництво. — 2008. — С. 43. ISBN 978-966-1588-13-3
• Дані про мережу церков і релігійних організацій в Новомиргородському районі станом на 1 січня 2009 року. Сектор з питань внутрішньої політики, зв'язків з громадськістю та у справах преси і інформації апарату Новомиргородської райдержадміністрації.