Кіровоградська єпархія УПЦ (МП)

Кіровоградська єпархія Української православної церкви Московського патріархату — єпархія УПЦ (МП).[4]

Кіровоградська єпархія
УПЦ московського патріархату
Кафедральний собор Різдва Богородиці в Кропивницькому
Основні дані
Церква УПЦ МП[1]
Заснована 1942[2]
Юрисдикція Благовіщенський, Вільшанський, Гайворонський, Голованівський, Добровеличківський, Кропивницький, Маловисківський, Новоархангельський, Новомиргородський, Новоукраїнський райони Кіровоградської області
Єпархіальний центр Кропивницький
Кафедральний собор Кафедральний собор Різдва Богородиці
Новомиргород
Благочинь 14 (2007)
Парафій 197 (2007)
Монастирів 1 (2007)
Священиків 157 (2004)
Сайт orthodox-kr.org.ua
kirovohrad.church.ua
25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 74[2][3]
Правлячий архієрей

митрополит Кіровоградський і Новомиргородський

Іоасаф (Губень)
 Кіровоградська єпархія УПЦ у Вікісховищі
d

Територіально розташована в західних районах Кіровоградської області (Благовіщенський, Вільшанський, Гайворонський, Голованівський, Добровеличківський, Кропивницький, Маловисківський, Новоархангельський, Новомиргородський, Новоукраїнський) із головним кафедральним містом Кропивницьким і другою кафедрою в Новомиргороді.

Із 10 лютого 2011 року єпархію очолює митрополит Кіровоградський і Новомиргородський Петро (Іоасаф) Губень.

Історія

Православ'я на цих землях уперше з'явилося, вірогідно, ще в часи Київської Русі, однак остаточно його сюди принесли запорізькі козаки, що ревно захищали віру, зводили і прикрашали храми. Після окупації цих територій Російською Імперією і перепідпорядкування Київської митрополії московському патріархату, на території Новослобідського козацького полку побудована Єлизаветградська фортеця, майбутнє місто Кропивницький.

В околицях фортеці стали селитися переселенці — більшість з яких були православними або старообрядцями. До 1757 року ця територія відносилася до Київської митрополії, потім переважно до Переяславської єпархії, а з 1775 до Словенської (згодом названа Катеринославською) єпархії. Із 1796 року ці землі увійшли до складу Херсонської єпархії. У 1880 році при Херсонській єпархії було відкрито Єлизаветградське вікаріатство. Після революції Православ'я в регіоні, як і всюди в Україні, зазнало великих гонінь, було вбито і заслано безліч віруючих, священиків і єпископів.

1947 року було створено Кіровоградську єпархію Українського екзархату РПЦ, що з листопаду 1990 року стала єпархією УПЦ московського патріархату, коли Москва надала своїй філії, Українському екзархату, статусу самоврядної церкви з правами широкої автономії.

До 1992 року Кіровоградська єпархія УПЦ московського патріархату об'єднувала Кіровоградську та Миколаївську області.

З 1 жовтня 1989 року Кіровоградську кафедру очолював архієпископ Василій Васильцев. Відповідно до рішення синоду УПЦ (МП) 29 червня 1992 року, Кіровоградсько-Миколаївська єпархія була розділена на дві: Кіровоградсько-Новомиргородську і Миколаївсько-Вознесенську.

Миколаївсько-Вознесенською єпархією до 25 серпня 1992 року управляв єпископ Кіровоградський і Новомиргородський Василій (Васильцев).

Відповідно до постанови синоду від 27 грудня 1994 року під головуванням Володимира Сабодана, Митрополита Київського і всієї України (за версією Москви), архієпископ Кіровоградський і Новомиргородський Василій був титулований «Кіровоградський і Олександрійський».

З 5 листопада 1998 по 10 лютого 2011 року Кіровоградську єпархію очолював єпископ Пантелеймон (Романовський), у липні 2009 року був возведений у сан архієпископа.

27 липня 2007 році східні райони області були виділені в окрему Олександрійську єпархію. Єпархіальні архієреї отримували титули «Кіровоградський і Новоархангельський» та «Олександрійський і Світловодський» відповідно.

14 листопада 2007 року синод УПЦ МП задовольнив рапорт єпископа Кіровоградського Пантелеймона (Романовського) про зміну титулу правлячих архієреїв єпархії на «Кіровоградський і Новомиргородський».

Ієрархія

Правлячим архієреєм єпархії з 10 лютого 2011 р. є митрополит Іоасаф (Губень)

З 5 листопада 1998 р. пралячим архиєреєм був архієпископ Пантелеймон (Романовський). Він був єпископом в УАПЦ, але 1992 року перейшов до УПЦ московського патріархату, де був перерукоположений. Владика Пантелеймон відомий, зокрема, і своєю політичною діяльністю — він активний прибічник Партії регіонів та Віктора Януковича.

Його попередником із 1 жовтня 1989 по 5 листопада 1998 р. був архієпископ Кіровоградський і Олександрійський Василій (Васильцев), зусиллями якого єпархія активно зростала і розвивалася. Він займався проблемами поверненням церкві храмів та реєстрацією нових громад, а також підбором та підготовкою кандидатів на свячення, готував майбутніх священиків до служіння, і за час свого архієрейства висвятив понад 100 ієреїв. Особливо він переймався створенням професійних церковних хорів, підбіром репертуару, підготовкою регентів та співців для парафій єпархії московського патріархату.

Владика Василій був противником автокефалії УПЦ київського патріархату і прихильник збереження керівництва з Москви (РПЦ).[5]

Спадкоємність кафедри

Український екзархат
  1. Михаїл (Рубинський), єпископ Кіровоградський і Чигиринський (січень 1947 — січень 1948)[6]
  2. Феодосій (Ковернинський), єпископ Кіровоградський і Миколаївський (січень 1948 — 21 жовтня 1949)
  3. Євстратій (Подільський), єпископ Кіровоградський і Миколаївський (21 жовтня 1949 — 21 грудня 1951)
  4. Іларіон (Прохоров), єпископ Кіровоградський і Миколаївський (21 грудня 1951 — 16 листопада 1953)
  5. Іннокентій (Леоферов), єпископ Кіровоградський і Миколаївський (16 листопада 1953 — 9 грудня 1958)
  6. Нестор (Анісімов), митрополит Кіровоградський і Миколаївський (9 грудня 1958 — листопад 1962)
  7. Ігнатій (Демченко), єпископ Кіровоградський і Миколаївський (листопад 1962 — 25 травня 1965)
  8. Боголеп (Анцух), архієпископ Кіровоградський і Миколаївський (25 травня 1965 — травень 1977)
  9. Севастіан (Пилипчук), єпископ Кіровоградський і Миколаївський (25 жовтня 1977 — 1 жовтня 1989)
  10. Василій (Васильцев), архієпископ Кіровоградський і Миколаївський (з 1 жовтня 1989)

УПЦ Московського патріархату
  1. Василій (Васильцев), архієпископ Кіровоградський і Олександрійський (1 жовтня 1989 - 5 листопада 1998)
  2. Пантелеймон (Романовський), архієпископ Кіровоградський і Новомиргородський (5 листопада 1998 - 10 лютого 2011)
  3. Іоасаф (Губень), митрополит Кіровоградський і Новомиргородський (з 10 лютого 2011)

Устрій

Територія й адміністративний поділ

Єпархіальне управління

Храми і монастирі
Спасо-Преображенський собор у Кропивницькому (УПЦ МП)

У єпархії діє Богоявленський жіночий монастир у селі Диківка Знам'янського району. Заснований 1995 року, у 2004 ігуменею була Феофанія (Флакеєва). Адреса: Україна, 27428, Кіровоградска область, Знам'янський район, с. Диківка..

Найзначніші храми єпархії:

Навчальні заклади

2004 — почали діяти богословсько-катехизаторські курси для священиків при єпархіальному управління та 5 недільних шкіл.

Об'єднання і організації

Братство св. Марії Магдалини.

Періодичні видання

Газета «Православна школа», що видається єпархіальним управлінням.

Статистика

2004 — єпархія налічувала 169 парафій, 163 священнослужителя (157 священиків, 6 дияконів)[8]. У 2007 році напередодні виділення Олександрійської єпархії налічувалося 14 благочинних округів, 197 парафій і один жіночий монастир у селі Диківка Знам'янського району.[7].

Примітки
  1. Пидгайко В. Г., Таранец С. В. КИРОВОГРАДСКАЯ И НОВОМИРГОРОДСКАЯ ЕПАРХИЯ // Православная энциклопедия — Москва: Православная энциклопедия, 2019. — Т. 35. — С. 30–38.
  2. Кировоградская епархия // patriarchia.ru — 2002.
  3. КИРОВОГРАДСКАЯ ЕПАРХИЯ // Энциклопедия «Древо»
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 червня 2011. Процитовано 14 березня 2010.
  5. http://www.pravenc.ru/text/150701.html.
  6. За іншими даними Михаїл (Мельник), однак це малоймовірно, можливо, був тимчасово керуючим.
  7. Архівовано 4 червня 2011 у Wayback Machine..
  8. Справочник РПЦ 2000—2004 .


Див. також

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.