Свіслоч (місто)

Свіслоч (біл. Свіслач) — місто на південному заході Білорусі, центр Свіслоцького району Гродненської області.

місто Свіслоч
біл. Свіслач
Герб міста Свіслочd Прапор міста Свіслочd
Основні дані
53°02′ пн. ш. 24°06′ сх. д.
Країна  Білорусь
Область Гродненська область
Район Свіслоцький район
Перша згадка 1256
Статус з 2000 року
Населення 7 300(2004)
Площа 4.28 км²
Транслітерація назви Śvislač
Поштовий індекс 231960, 231969
Телефонний код +375-1513
Висота 170 м м.н.р.м.
Свіслоч
Свіслоч
Свіслоч (Гродненська область)

 Свіслоч у Вікісховищі

У місті проживає близько 7,3 тисяч осіб.

Географія

Свіслоч лежить за 82 км від Гродна, 30 км від Вовковиська й за 15 км від Державного кордону з Республікою Польща.

Площа міста - 425 гектарів. У Свіслочі більш як 51 вулиця й провулок загальною довжиною 25,1 км.

Історія

Свіслоч — одне з найдавніших міст Білорусі. Точна дата заснування міста невідома. Нею вважається перше згадування в Іпатіївському літописі, датоване 1256 роком. Колись тут проживали балтські та слов'янські племена, пізніше з'явилися татари, ще пізніше євреї.

Із середини XIV століття Свіслоцьке князівство ввійшло до складу Великого князівства Литовського.

Місто розросталося завдяки вигідному географічному положенню й уже в 1523 році одержало статус містечка. 1560 року в місті існувала початкова школа при кальвіністському соборі. З 1563 року містом Свіслоч і навколишніми землями володів Ян Ходкевич, що 1572 року змінив Свіслоч на Ляховичі. А в 1581 році містечко знову переходить Ходкевичам. 1594 року продано Себастьяну Покошу.

У 16631667 роках Свіслоч була під окупацією шведської армії.

З 1666 року власником містечка був прусський землевласник Кришпин-Киршенштейн. Він 1668 року побудував у Свіслочі костьол й відкрив при ньому парафіяльну школу.

1778 року господарем містечка став Вінцент Тишкевич, сенатор Великого князівства Литовського, одружений з Терезою, племінницею короля Речі Посполитої Августа Понятовського. Він реконструював Свіслоч — першим зробив планування міста, розбивши його на вулиці. Облаштував у центрі містечка більший базарний майдан, де проходили славетні ярмарки, які за товарообігом поступались тільки Зельвенському ярмаркові. У Свіслочі був свій театр і звіринець, а також гарний парк, 20-метровий обеліск із золотим шпилем на майдані, арки на кожному в'їзді в містечко.

1805 року Тишкевич заснував у Свіслочі за свій кошт Гродненську губернську гімназію, що проіснувала до 1845 року. 1825 року тут викладав історію й географію фольклорист Ян Чечот. Також тут було дуже багато відомих учителів. Гімназія славилася вільнодумством. В гімназії існували три таємних товариства: філарети, філомати, «Зоряні».

З 1845 року гімназія стала класичною без статусу губернської (за участь у польському повстанні 1830-31 р.). Потім її перетворено в прогімназію за участь у повстанні К.Калиновського (1863-64 р.)

Пізніше відкритао Свіслоцьку вчительську семінарію (1876 рік). Проіснувала до 1921 року.

Гімназію й семінарію закінчили Наполеон Орда, К. Калиновський, В. Калиновський, Р. Траугут, В. Гельтман, Т. Августинович, Л. Боровський, Ю. Крашевський і ін.

Під час повстання 1863—1864 р. під керівництвом К. Калиновського Свіслоччина стала місцем, де відбувалися бої й зіткнення повстанців із царськими каральниками. К. Калиновський з В. Врублевським видали сім номерів газети «Мужыцкая праўда».

В 1884 році у Свіслочі почав лікарську практику Адольф Бітнер, творець бальзаму Бітнера. Пізніше біля Свислочі за свій кошт Бітнер заснував лікарню, де лікував жителів околишніх сіл, причому бідних — безкоштовно.

14 серпня 1915 року місто окупували кайзерівські війська. Німці встановили режим терору й насильства. Але вони дозволили відкрити в жовтні 1916 року білоруськомовну вчительську семінарію. Директорами семінарії були Р. Абихт і Б. А. Почобко. За два роки діяльності підготовано 144 учителі.

На початку 1919 року утворено Свіслоцьку волосну Раду. Але за місяць місто окупували легіонери Пілсудського.

З березня 1921 року по 21 вересня 1939 року місто пробувало в складі Західної Білорусі. За цей час занепала промисловість, сільське господарство, культурне життя, освіта, охорона здоров'я. Тут існувала польськомовна вчительська семінарія, гімназія. Підпільно існували осередки БКРГ, ТБШ і КПЗБ.

26 червня 1941 р. у Свіслоч увірвалися німецькі загарбники. З перших днів вони проводили грабунки, встановили жорстокий окупаційний лад. У листопаді 1941 року всіх євреїв оселено в гетто. 1 листопада 1942 року гетто в складі 1536 осіб розстріляно в урочищі Вишевник біля міста.

17 липня 1944 року місто звільнено. Перед відступом німецькі формування спалили більшість будівель, уціліло тільки 5 відсотків будинків. Після звільнення почалося відновлення міста. Відновили свою роботу лікарня, пошта, міліція, позитивні зрушення спостерігалися в будівництві. Відновлювалися залізниці, мости, зв'язок.

Свіслоч у різний час відвідували Президент Республіки Білорусь Олександр Лукашенко, Патріарх Московський і всія Русі (МП) Олексій ІІ.

Економіка

Промисловість у місті презентовано унітарним комунальним підприємством побутового обслуговування (підприємство легкої промисловості) і філією Свіслоцького райпо «Коопзаготпром» (харчова промисловість).

Торговельна мережа району нараховує 115 стаціонарних об'єктів торгівлі, у тому числі: 74 магазини, 27 павільйонів, 2 торговельних об'єкти на орендованих площах, 12 кіосків.

Транспорт

Місто перетинає залізниця Гайнівка (Польща) — Свіслоч Вовковиськ, автодорогами місто Свіслоч пов'язане з містами Гродно, Вовковиськ, смт Порозове, селом Стоки.

У місті є філія «Свіслоч» АП № 4 міста Вовковиська. Свіслоч зв'язана прямим автобусним сполученням з Мінськом, Гродном, Берестям, Вовковиськом та ін. населеними пунктами.

За два кілометри від міста стоїть залізнична станція Свіслоч, через яку проходить багато вантажів у Республіку Польща й навпаки. У межах міста перебуває зупинковий пункт «Свіслоч». Пасажирським залізничним сполученням місто пов'язане з Вовковиськом.

Зв'язок

У місті перебувають вузли електро- й поштового зв'язку.

На околиці міста стоїть Свіслоцька радіотелевізійна передавальна станція з вежею заввишки 168 метрів. Відтіля ведено аналогову трансляцію 4 телеканалів: (Перший, Лад + Гродненське обласне ТВ, ОНТ і СТВ). Також аналогово трансльовано 6 радіостанції: «Перший Національний канал Білоруського радіо» (частота 105,9 Мгц), «Радіо Гродно» (частота 104,4 Мгц), «Радіус FM» (частота 96,7 Мгц), «Радіоканал Культура» (частота 66,08 Мгц і 98,9 Мгц), «Столиця» (частота 68,72 Мгц), Радіостанція «Білорусь» (частота 100,8 Мгц).

Публічний доступ в Інтернет здійснювано в приміщенні районного вузла електрозв'язку. Бездротовой широкосмуговий доступ в Інтернет у місті здійснювано за технологією WLL. Також можливий провідний доступ в Інтернет за технологіями ADSL і Dial-Up.

У місті стоять базові станції стільникового зв'язку стандарту GSM мобільних операторів: МТС, velcom, life:) і стандарту CDMA2000 мобільного оператора Diallog. GSM-оператори МТС і velcom підтримують стандарт передачі даних EDGE.

Культура

Центром культурного життя міста й району по праву можна вважати Районний Будинок культури. Також у місті є міська, районна й дитяча бібліотеки. Працює Будинок рукомества.

Освіта

У місті є 2 дошкільні освітні установи, 2 загальноосвітні школи, гімназія, Будинок позашкільної роботи, Центр корекційно-розвивального навчання й реабілітації, СДЮСШОР.

Охорона здоров'я

У місті є УЗ «Свіслоцька центральна районна лікарня» зі стаціонаром на 186 ліжок. Також у Свіслочі є районна поліклініка на 250 відвідувань у зміну й станція швидкої допомоги.

У 2006 році медики ЦРБ вибороли звання «переможець республіканського огляду за підвищення якості й культури медичного обслуговування населення серед центральних районних лікарень Республіки Білорусь».

Спорт і туризм

У місті є стадіон, кілька спортивних майданчиків, хокейний майданчик, стрілецький тир. Регулярно проводять спортивні заходи.

З 1963 року в районі діє спортивна школа з трьома відділеннями: волейбол, настільний теніс, вільна боротьба. За ввесь час свого існування вона підготувала 44 майстри спорту Республіки Білорусь, 60 кандидатів у майстри спорту, 119 спортсменів 1 розряду. Також у районі народилися видатні спортсмени: Яніна Корольчик — олімпійська чемпіонка 2000 року, чемпіонка світу 2001 року з легкої атлетики; переможець Кубка світу з вільної боротьби, учасник Олімпійських ігор Олександр Савко; тричі брав участь в Олімпіадах майстер спорту міжнародного класу легкоатлет Євген Мисюля; борець вільного стилю Борис Гринкевич і багато інших спортсменів.

Відсутність у Свіслочі великих промислових підприємств і близькість Національного парку «Біловезька пуща» робить місто привабливим для туристів. Через місто проходять туристичні маршрути від Біловезької пущі.

На базі районного Будинку культури працює районний інформаційно-туристичний центр, де можна одержати потрібну туристам інформацію.

Засоби масової інформації

У місті видавано «Свіслоцьку газету» російською та білоруською мовами. Також у мережі провідного мовлення працює районне радіо.

Музеї

Із серпня 1979 року функціонує Свіслоцький районний історико-краєзнавчий музей. У ньому є «Куточок природи», де кожний може ознайомитися з тваринним світом навколишніх лісів, а також три експозиційних зали, кожна з них розповідає про певний період історії Свіслоччини.

Також у школах міста є Музей хліба (СОШ № 2 імені Н. П. Массонова), Музей історії гімназії (Гімназія № 1 імені К.Калиновського), Музей історії освіти (СОШ № 3) і 2 Зали бойової Слави.

Єврорегіон «Біловезька пуща»

Поряд з Каменецьким і Пружанським районами Берестейської області Білорусі й Гайнівським повітом Польщі Свіслоцький район з 2002 року входить в єврорегіон «Біловезька пуща».

Єврорегіон «Біловезька пуща» виявляє прагнення до дружньої взаємовигідної транскордонної співпраці на території Білорусі й Польщі, де перебуває унікальний комплекс реліктових лісів Біловезької пущі.

Відомі люди

Див. також

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.