Світлини Тараса Григоровича Шевченка

Список фотографій Тараса Григоровича Шевченка — перелік та характеристика фотографій українського письменника, художника та громадсько-політичного діяча Тараса Шевченка. Всі фотографії Тараса Шевченка (з натури) зроблено після його повернення із заслання[lower-alpha 1]. Фотографії були зроблені в період з 1859 до 1861 року.

Відомо про одинадцять фотографій Шевченка з натури, з яких збереглося десять. Дев'ять з них зберігаються у Національному музеї Тараса Шевченка, а одна фотографія — у філіалі цього музею, Літературно-меморіальному будинку-музею Тараса Шевченка (обидва музеї розташовані в Києві). Вісім фотографій зроблені трьома фотографами, які відомі та три фотографії фотографами, які невідомі. Фотографії зроблені у Києві й Санкт-Петербурзі.

Попри те, що з моменту фотографування пройшло понад 150 років, досі не відомі (або не погоджені всіма дослідниками): загальна кількість фотографій, точна інформація про імена і прізвища фотографів, осіб на груповій фотографії та інші дані, пов'язані з фотографіями Тараса Шевченка.

Перелік та характеристика фотографій Тараса Шевченка
№ Фотографія Дата Опис
- 01858 1858 Першою фотографією Тараса Григоровича Шевченка була фотографія його автопортрета. Цей автопортрет був зроблений 1857 року під час перебування Шевченка в Нижньому Новгороді, коли поет чекав дозволу повернутися в Петербург після перебування на засланні.

Автопортрет Шевченко надіслав у Петербург своему другові Михайлові Лазаревському з проханням замовити з нього чотири знімки, котрі він міг би подарувати друзям.

Ці чотири відбитки поет одержав з Петербурга 19 лютого 1858 року, про що зробив запис до щоденника. Припускають, що автором світлин з автопортрета Тараса Шевченка був приятель Шевченка фотограф К. Нагорецький[lower-alpha 2].

1 01858-03-3030 березня 1858 Перший фотопортрет Шевченка зроблений з натури вже в Петербурзі 30 березня 1858 року, де поет з бородою, в шапці й кожусі, на просьбу М. О. Дорохової[lower-alpha 3], доброї знайомої Шевченка по Нижньому Новгороду, якій він подарував фотографію зроблену з його автопортрета, але Дороховій вона не сподобалася і попросила подарувати їй іншу.

На основі цієї першої фотографії з натури Шевченко створив у 1860 році офортний автопортрет.

Джерела вказують («Шевченківський словник» та інші), що автором першої фотографії Шевченка був А. Деньєр, але дослідник В. М. Яцюк заперечує це тим, «… що практичних доказів немає, а творча манера Деньєра, технічні особливості його фотографій суперечать цьому твердженню»[3].

2 01858 1858 Друга фотографія Шевченка з натури, без головного убору, в білій сорочці і темному піджаку, зроблена 1858 року у фотоательє І. Досса[lower-alpha 4].

За цією фотографією І. Рєпін 1888 року написав портрет Тараса Шевченка для світлиці в хаті, збудованій на Чернечій горі для сторожа могили Шевченка[5].

3 квітень 01859 1859 Третя фотографія Тараса Шевченка зроблена в ательє А. Деньєра у квітні 1859 року. На ній поет в смушковій шапці й кожусі.

Після смерті Шевченка художники В. Мате, М. Мурашко, Ф. Красицький та ін. користувалися цим знімком для створення живописних, графічних і скульптурних портретів Шевченка. З цього ж фото І. Крамськой виконав портрет для засновника однойменної картинної галереї П. Третьякова.

4 квітень 01859 1859 Наступна фотографія зроблена у квітні 1859 року теж в ательє А. Деньєра. Шевченко сфотографувався зі своїми друзями Г. Честахівським, братами Олександром Лазаревським та Михайлом Лазаревськими і П. Якушкіним.
5 01859 1859 У 1859 році була зроблена ще одна фотографія (вже третя) у А. Деньєра[lower-alpha 5]. Це невеличка за розміром фотографія (9х12 см), Шевченко на ній зображений на весь зріст, у смушковій шапці, кожусі і з палицею.
Перебуваючи у Києві (1859), Тарас Григорович тричі фотографувався в ательє свого старого приятеля по Санкт-Петербургу художника і фотографа І. Гудовського[lower-alpha 6].
6 01859 1859 На першому фото він сидить на стільці у білій сорочці з темною краваткою і темному піджаку.
7 01859 1859 На другому фото — сидить на стільці біля столу в білому полотняному костюмі з палицею в руках.
8 01860 1860 На третьому «фото І. Гудовського» (погрудне) Шевченко теж у білому костюмі з нахиленою вліво головою.

Деякі дослідники приписують авторство цієї фотографії не І. Гудовському, а фотомайстерні Л. Барклая[lower-alpha 7].

Дві останні за часом фотографування (кінець 1860 — початок 1861), знімки Тараса Шевченка належать невідомому фотографу:
9 01860 1860-1861 Фото поета в чорному костюмі і в білій сорочці з чорною краваткою

Деякі дослідники[7] приписують авторство цієї фотографії О. Шпаковському.

10 01860 1860 Фото поета разом з Г. Честахівським, приятелем Шевченка

Автором цього фото деякі дослідники[7] вважають І. Ф. Досса. Час фотографування (за дарчим написом) — 1860 рік[5].

Втрачена фотографія 1858—1859 років

Є ще одна фотографія Тараса Шевченка невідомого автора, яка не збереглася. Знімок 1858-1859 років. На ній Тарас Шевченко в темному костюмі.

Фотографія Тараса Шевченка невідомого автора, яка не збереглася

З цієї фотографії 1859 року М. Микешин зробив малюнок-портрет, який був використаний для оформлення титульної сторінки «Кобзаря» (1860), виданому коштом П. Симиренка.

Титульна сторінка «Кобзаря» (1860)

Оригінал портрета Микешин подарував другові Шевченка Айрі Олдріджу. Цю фотографію Шевченко використав при роботі над офортним автопортретом 1860 року.

Офортний автопортрет Шевченка (1860)

Примітки

Коментарі
  1. Історія професії фотографа взагалі почалася з 1839 року, а в Україні, Росії — набагато пізніше.
  2. Костянтин Нагорецький свого часу був учнем Петербурзької Академії мистецтв і 23 листопада 1857 року Рада Академії за представлені «етюди, малюнки і портрети, роблені в класах», присвоїла йому звання вільного художника історичного і портретного малярства. Відомо, що Нагорецький знімав Федора Толстого, Михайла Щепкіна, а також картини, які були власністю царської родини, тому можна думати, що він був майстром своєї справи[1].
  3. Дорохова Марія Олександрівна (1811—1867), начальниця Нижегородського інституту шляхетних дівчат з 1856 по 1864 рр., відома своїми зв'язками з родинами кількох засланих декабристів[2].
  4. Після смерті І. Досса з цього негатива зроблено кілька відбитків у фотоательє Д. Здобнова. Художники О. Бобров, Ф. Красицький, В. Касіян користувалися цим знімком при створенні портретів поета[4].
  5. Частина дослідників заперечують авторство А. Деньєра цієї фотографії.
  6. На будинку у Києві (вул. «Мала Житомирська»), де було ательє Гудовського і деякий час жив Т. Шевченко, встановлена в наш час меморіальна дошка, присвячена цій події.
  7. У книжці В. Яцюка «Таїна Шевченкових світлин» (1998) доводиться, що Гудовський фотографував Шевченка не тричі, а лише двічі. Автора мініатюри (а це єдиний прижиттєвий портрет поета так званого візитного формату) слід шукати поміж тодішніх петербурзьких фотографів і датувати світлину не 1859-м, а літом 1860 року. Нещодавно віднайшлися нові матеріали, що проливають світло на питання авторства та місця створення фотопортрета. На кількох первісних примірниках мініатюри що збереглися до сьогодні, немає жодних відомостей про фотографа та місце фотографування. Повна відсутність такої інформації якраз і є прикметою світлин цього типу кінця 50-х — початку 60-х років XIX ст. По тому вихідні дані почали з'являтися спочатку на лицьовому боці паспарту згодом — на його звороті. В літературі задуються ще два примірники портрета, на зворотах яких є адреса фотомайстерні Л. Барклая: Невський проспект будинок № 29. Адресна книжка Петербурга за 1867—1863 роки уточнює: ательє Людвіга Вільгельмовича Барклая займало помешкання № 5 і № 7 у цьому будинку. Залишається лише з'ясувати, чому на візитках без вихідних даних портрет Шевченка подано у дзеркальному зображенні, порівняно з тими, на яких є відомості про Барклая[6].

Виноски
  1. Яцюк В. Таїна Шевченкових світлин. К., 1998.- С. 13—18
  2. Енциклопедія життя і творчості Тараса Шевченка
  3. Яцюк В. М. Історична візія України і Тарас Шевченко.
  4. Яцюк В. М. Фотографії Шевченка.- 1998.
  5. Фотографії Тараса Шевченка в спільноті ua_kobzar
  6. В. М. Яцюк. Віч-на-віч із Шевченком: іконографія 1838—1861 років, К., 2004.
  7. Яцюк В. Таїна Шевченкових світлин. К., 1998. С.69–74

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.