Себрова Ірина Федорівна

Ірина Федорівна Себрова (12 (25) грудня 1914(19141225) 5 квітня 2000) радянська військова льотчиця, в роки Другої світової війни командир ланки 46-го гвардійського нічного бомбардувального авіаційного полку, гвардії лейтенант. Герой Радянського Союзу (1945).

Ірина Федорівна Себрова
рос. Ирина Фёдоровна Себрова
Народження 12 (25) грудня 1914(1914-12-25)
Тетяківка
Смерть 5 квітня 2000(2000-04-05) (85 років)
Москва
Країна  СРСР
 Росія
Приналежність  Радянська армія
Вид збройних сил  ВПС СРСР
Рід військ Бомбардувальна авіація
Освіта Московський державний університет імені М. В. Ломоносова
Роки служби 1941—1945
Партія КПРС
Звання  Старший лейтенант авіації
Формування 46-й гв. нбап
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За визволення Варшави»
Медаль «Ветеран праці»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль Жукова
 Себрова Ірина Федорівна у Вікісховищі

Життєпис

Народилася 25 грудня 1914 року в селі Тетяківці Новоприборної волості Веньовського повіту Тульської губернії Російської імперії (нині Новомосковського району Тульської області Росії). Росіянка.

У 1927 році закінчила 5 класів школи. З 1930 року мешкала в Москві. Після закінчення у 1933 році школи ФЗУ працювала слюсарем з ремонту зшивальних машин і змінним майстром на Московській картонажній фабриці. Закінчила 2 курси вечірнього відділення Московського борошномельного технікуму.

У 1939 році закінчила Бауманський аероклуб Москви, у 1940 році — Херсонську льотну школу Тсоавіахіму. Протягом 1940—1941 року була льотчиком-інструктором Фрунзенського аероклубу Москви.

До лав РСЧА призвана по мобілізації ЦК ВЛКСМ у жовтні 1941 року. У лютому 1942 року закінчила курси льотчиків при Енгельській військовій авіаційній школі пілотів. У діючій армії — з 27 травня 1942 року: пілот, командир авіаційної ланки 588-го (з лютого 1943 року — 46-го гвардійського) нічного бомбардувального авіаційного полку. Воювала на Південному, Закавказькому, Північно-Кавказькому, 2-у Білоруському фронтах. Член ВКП(б) з 1942 року.

Всього за роки війни здійснила 1000 нічних бойових вильотів на літакові По-2 із бойовим нальотом 1242 години.

Після закінчення війни провжувала військову службу у частинах ВПС Північної групи військ (Польща): старший авіамеханік, старший авіатехнік, старший технік-конструктор. У серпні 1948 року гвардії старший лейтенант І. Ф. Себрова вийшла у запас.

Протягом 1961—1967 років працювала комплектувальницею експериментально-виробничих майстерень Московського авіаційного інституту.

Мешкала в Москві, де й померла 5 квітня 2000 року. Похована на кладовищі «Ракитки».

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 лютого 1945 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм», гвардії лейтенантові Себровій Ірині Федорівні присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 4856).

Нагороджена також трьома орденами Червоного Прапора (19.10.1942, 26.04.1944, 15.06.1945), орденами Вітчизняної війни 1-го (11.03.1985) та 2-го (27.04.1943) ступенів, Червоної Зірки (08.10.1943) і медалями.

Вшанування пам'яті

Ім'ям Ірини Себрової названо вулицю в селі Гремячому Новомосковського району Тульської області.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.