Балтійсько-фінські мови

Балтійсько-фінські мови, або фінські мови[1] — мови, якими говорять на узбережжі Балтійського моря близько 7 мільйонів чоловік, є частиною уральської мовної сім'ї.

Балтійсько-фінські мови
Поширена в Естонії, Фінляндії, Росії, Латвії
Регіон Балтійські країни
Носії 7 млн.
Класифікація Уральська
 Фіно-угорська
  Фіно-пермські мови
   Фіно-волзькі мови    
Балтійсько-фінські мови
Офіційний статус
Державна Естонія, Фінляндія
Офіційна Карелія, Латвія
Коди мови

Основні сучасні представники балтійсько-фінських мов є фінська та естонська, офіційні мови своїх національних держав[2] інші фінські мови в регіоні Балтійського моря: інгерманландська, карельська, людіцька, вепська, водська, якими розмовляють навколо Фінської затоки і озер Онезького і Ладозького. Вируська і сетуська є діалектами Південноестонської мови у південно-східній Естонії та лівська мова у Латвії.

У 20-му столітті мовців лівської та водської лишилось менше, ніж 100 осіб. Мовці інших мов давно зникли[2].

Мянкіелі (у північній Швеції) і квена (в північній Норвегії) є діалектами фінської, через що скандинавські країни Швеція і Норвегія надали їм статус окремих мов. Вони є взаємно зрозумілі з фінською.

Загальна характеристика

Балтійсько-фінські мови є синтетичними й аглютинативними на відміну від довколишніх індо-європейських (германських, слов'янських і балтійських) мов. Мови північної групи, як правило, більш синтетичні й аглюативні за мови південної групи.

Фонетика і фонологія


  • Наголос робиться на першому складі.
  • Довжина звуків визначає значення слів, порівняйте фінські слова tuli (вогонь) tuuli (вітер) и tulli (офіс) (вогонь).
  • Голосні вживаються частіше за приголосні. У фінський наприклад, на кожні 100 голосні припадає 96 приголосних. Для порівняння, в російський на 100 голосних припадає 150 приголосних, в німецький на кожні 100 голосних 177 приголосних[3].
  • Мають багато дифтонгів. В естонський, наприклад вживаються дифтонги: iu, ei, ea, eo, äi, äe, äo, äu, öi, öe, öa, üi, õi, õe, õa, õu, ai, ae, ao, au, oi, oe, oa, ou, ui.

Морфологія
  • Відсутність граматичного роду.
  • Багата система відмінків, порівняйте:
фінська карельська вепська іжорська водська естонська лівська
1512–1317–1813–1414148
  • Існування спеціальних присвійних суфіксів (зберігається тільки в сучасній частині балтійсько-фінської мови), наприклад, у фінський: kirja-ni (моя книга), kirja-si (твоя книга), kirja-nsa (його книга), kirja-mme (наша книга), kirja-nne (ваша книга), kirja-nsa (їхня книга).
  • Існування спеціального каузативного суфікса дієслова, порівняйте фінські дієслова: tappaa (вбивство) і tapa-ttaa (написати про вбивство).

Синтаксис
  • Основний порядок слів: SVO (підмет — присудок — додаток).
  • Вираження заперечення за допомогою спеціального дієслова. Повне відмінювання негативного дієслова, наприклад у фінський: en lue (не читав), et lue (не читаєш), et lue (не читає), emme lue (не читаємо), ette lue (не читаєте), eivät lue (не читати).

Лексика
  • Відмінності в лексиці і особливості звукових систем окремих балтійсько-фінських мов перешкоджають взаєморозумінню, порівняйте:
українська фінська карельська вепська іжорська водська естонська лівська
чоловікmiesmiesmužikmeezmeezmeesmìez
матиäitiemämamemäemäemajemà
Яminämieminämiämiämina/mama
він / вона / воноhänheänhänhäntämätema/tata
сказатиsanoasanuosanudasannoasanoaüteldaütl
книгаkirjakirjakirjkirjatširjaraamatrōntəz
білийvalkoinenvalkoinevaugedvalkeavalkeavalgevālda
каміньkivikivikivikivitšivikivikiuv

Примітки
  1. Baltic-Finnic languages have been referred to as Finnic most often by Finnish scholars. See The Finnic languages by Johanna Laakso in The Circum-Baltic languages: typology and contact, p. 180. Internationally scholars most often refer by Finnic languages to the Finno-Permic languages, comprising of the Baltic-Finnic, Volga-Finnic, Permic and Sami languages. See A Guide to the World's Languages: Classification By Merritt Ruhlen, p 69, or Finno-Ugric languages at concise.britannica Архівовано 8 лютого 2008 у Wayback Machine.
  2. Finnic Peoples at Encyclopædia Britannica
  3. Turunen, Aimo: The Balto-Finnic Languages // Denis Sinor (ed.), The Uralic Languages. Description, History and Foreign Influences, 1988.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.