Семашко Микола Олександрович (шляхтич)
Микола Олександрович Семашко гербу Лебідь (пом. 1618) — руський шляхтич, урядник Речі Посполитої. Дідич Губкова.
| Семашко Микола Олександрович | |
|---|---|
| Помер | 1618 |
| Поховання | Луцьк |
| Країна |
 Річ Посполита |
| Посада | луцький староста і Брацлавські каштеляни |
 | |
Життєпис
Батько — Олександр — володимирський підкоморій, брацлавський каштелян, луцький староста, першим перейшов з православ'я на католицтво. Мати — дружина батька Анастасія Волович. Сестра Варавара (Барбара) — дружина Адама Боговитина
Микола Семашко посідав уряди — брацлавського каштеляна, луцького старости, луцького ключника. Якийсь час володів м. Острожець, який продав у 1602 році Янові Кашевському (Кошовському).[1] Був набожним, прихильно ставився до єзуїтів.
Помер у молодому віці, був похований у Луцькому костелі ордену.[2]
Сім'я
Перша дружина — Анастасія Малинська. Відомі діти:
- Катерина — дружина берестейського воєводи Остафія Тишкевича
- Марина[3] (Маріанна, пом. 1632) — дружина червоногородського старости Станіслава Даниловича.
Друга дружина — Ізабелла Уханська, донька белзького воєводи Павела Уханського, доброчинниця Луцького колегіуму єзуїтів,[4] дорослих дітей не мали.
Примітки
- Я. Р. Дашкевич , Л. А. Проценко , 3. С. Хомутецька (1971). Каталог колекції документів Київської археографічної комісії (укр). Київ: Наукова думка. с. 35.
- Hubków… — S. 198. (пол.)
- Hubków… — S. 199. (пол.)
- Niesiecki К. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr… — Lwów, 1743. — T. 4. — S. 432. (пол.)
Джерела
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 80—81. (пол.)
- Hubków // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 198. (пол.) — S. 198—200. (пол.)