Семенівська волость (Бердичівський повіт)
Семенівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Бердичівського повіту Київської губернії з центром у селі Семенівка.
Семенівська волость | ||||
Центр | Семенівка | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 14 647 (1886) | |||
Населення | 5704 осіб (1886) | |||
Густота | 35.7 осіб / км² | |||
Наступники | Бистрицька волость, Пузирецька волость |
Станом на 1886 рік складалася з 12 поселень, 10 сільських громад. Населення — 5704 осіб (2819 чоловічої статі та 2885 — жіночої), 478 дворових господарства[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 4290 | 3348 |
Приватної власності | 10019 | 5163 |
Іншої власності | 338 | 215 |
Загалом | 14647 | 8726 |
Основні поселення волості:
- Семенівка — колишнє власницьке село при річці Жабокрич за 4 версти від повітового міста, 682 особи, 68 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок і водяний млин. За 3 версти — залізнична станція Бердичів.
- Великі Низгірці — колишнє власницьке село і слобода євреїв-землевласників, 832 особи (євреїв — 320), 73 двори, православна церква, єврейський молитовний будинок, школа, 3 постоялих будинки, водяний млин і шкіряний завод.
- Гришківці — колишнє власницьке село при струмкові Марута, 315 осіб, 36 дворів, православна церква та постоялий будинок.
- Жидівці — колишнє власницьке село при струмкові Жабокрич, 273 особи, 36 дворів, православна церква та постоялий будинок.
- Іванківці — колишнє власницьке село при струмкові Жабокрич, 790 осіб, 79 дворів, постоялий будинок, школа, постоялий будинок, кузня і вітряний млин.
- П'ятигірка — колишнє власницьке село, 464 особи, 55 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок і водяний млин.
- Хажин — колишнє власницьке село при річці Гнилоп'ять, 419 осіб, 65 дворів, православна церква, католицька каплиця, школа, постоялий будинок, кузня та 2 водяних млини.
Наприкінці 1880-х років волость було ліквідовано, поселення відійшли до складу Бистрицької (Велика П'ятигірка, Гришківці, Жидівці, Хажин) та Пузирецької (Великі Низгірці, Іванківці, Семенівка) волостей.
Джерела
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Посилання
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.