Бердичів (станція)

Берди́чів — вузлова проміжна залізнична станція 2-го класу Козятинської дирекції Південно-Західної залізниці, розташована у місті Бердичів на перетині магістральних ліній Козятин — Шепетівка (далі — на Ковель, Львів) та Бердичів — Житомир (далі — на Калинковичі, Білорусь)[1].

Станція Бердичів

Козятин I — Бердичів
Бердичів — Шепетівка
Житомир — Бердичів
Південно-Західна залізниця
Козятинська дирекція
Бердичів


Головний вхід вокзалу

Сучасний залізничний вокзал

Станція Бердичів, фото до 1917 року
49°53′21″ пн. ш. 28°36′47″ сх. д.
Рік відкриття 1870 (152 роки)
Тип проміжна
Платформ 2
Тип платформ(и) берегова, острівна
Форма платформи пряма
Вулиця Привокзальна площа,
вул. Європейська
Відстань до Києва, км 183 (до ст. Київ-Пас)
Відстань до Шепетівки, км
121
Відстань до Житомира, км
50
Відстань до Козятина, км
26
Код станції 342400 ?
Код «Експрес-3» 2200120 ?
Послуги пасажирські, вантажні перевезення
Бердичів
Бердичів на Вікісховищі

Історія

У 1870 році було відкрито відгалуження гілки Козятин — Бердичів від магістральної лінії Київ — Жмеринка, тоді ж було засновано залізничну станцію у Бердичеві. 1873 року подовжено залізничну лінію до Шепетівки, Ковеля, Білостока — лінія Козятин — Граєво. А 1896 року — відкрито вузькоколійну лінію від Гайворона до Житомира через Гайсин, Немирів, Калинівку та Бердичів[2].

Лінію у напрямку Житомира у 1914 році перешили на широку колію, а ділянку Бердичів — Холонівська закрили, мотивуючи тим, що близько знаходиться лінія Козятин — Калинівка.

Історичний вокзал не зберігся — його було знищено під час повітряного нападу німецької авіації 21 березня 1944 року (через два з половиною місяці після звільнення Бердичева від загарбників). Теперішній вокзал звели у грудні 1955 року. Вокзал має просторий зал очікування, каси, ресторан — всього в будівлі нараховується 54 кімнати. За основу будівельники взяли готовий архітектурний проєкт (архітектор П. Ф. Красицький), за яким у цей же період за декілька років до цього збудували залізничні вокзали в українських райцентрах Конотоп (Сумська область) і Миронівка (Київська область), а також вокзали у місті Йошкар-Ола (столиця Республіки Марій Ел, Російська Федерація) та в місті Каменськ-Шахтинський Ростовської області (Російська Федерація).

Пасажирське сполучення

Пасажирські поїзди далекого сполучення:

Регіональні поїзди підвищеного комфорту (експреси):

Приміські поїзди:

Поруч з вокзалом станції розташований міжміський автовокзал[3].

Послуги

Станція надає такі послуги:

  • Послуги багажного відділення
  • Попереднє приймання від пасажирів багажу та вантажобагажу
  • Надання вантажовідправнику багажу або вантажобагажу бірки або бланк-заяви, ярлика
  • Маркування місця багажу, вантажобагажу
  • Повідомлення одержувача про прибуття на його адресу багажу та вантажобагажу
  • Зберігання прибулого багажу та вантажобагажу понад встановлений термін
  • Камери схову
  • Зберігання ручної поклажі в автоматичних камерах схову
  • Зберігання ручної поклажі в стаціонарній камері схову
  • Зберігання великогабаритних речей, у тому числі тих, які не відносяться до ручної поклажі
  • Примусове відкриття на прохання пасажира автоматичної камери схову
  • Проживання пасажирів
  • Проживання транзитних пасажирів в кімнатах відпочинку.

Довідки:

  • Видача складних довідок
  • Видача письмових довідок.

Інші послуги:

  • Приймання телеграм черговим по вокзалу.

Див. також

Примітки
  1. Україна. Атлас залізниць. Мірило 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
  2. Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  3. Автовокзал Бердичева на сайті tochka-na-karte

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.