Сербулов Михайло Васильович

Миха́йло Васи́льович Сербу́лов (нар. 1866(1866), Київ пом. ?) — скрипаль і педагог, професор Празької консерваторії.

Сербулов Михайло Васильович
Народився 1866
Київ, Російська імперія
Країна  Російська імперія
Діяльність скрипаль, музичний педагог
Alma mater КНУ імені Тараса Шевченка, Київська муніципальна академія музики імені Р. М. Глієра і Льєзька королівська консерваторія
Заклад Празька консерваторія
Батько Сербулов Василь Іванович

Життєпис

Михайло Сербулов народився 1866 року в Києві в родині колезького радника, відомого київського викладача фізики і математики Василя Івановича Сербулова та його дружини Пелагеї Федорівни.[1]

Навчався в Імператорському університеті Св. Володимира і водночас Київському музичному училищі ІМРТ (гри на скрипці навчався у чеського скрипаля Отакара Шевчика).

З 1888 року — соліст квартету Михайла Сікарда у Києві (друга скрипка).

По закінченню університету навчався в Бельгії в консерваторії Люттіха (викладач по класу скрипки Сезар Томсон, викладач по класу композиції Жозеф Дюпон), яку закінчив із золотою медаллю.

Після закінчення консерваторії працював у Парижі, де був солістом симфонічних концертів Шарля Ламурьо.

Працював диригентом сифонічного оркестру в Лейпцігу, очолював Берлінський державний оркестр.[2]

Від 1895 року Сербулов був професором Празької консерваторії,[3] де вважався «найпершим із її прикрас».[4]

Наприкінці 1896 року Сербулов гастролював з величезним успіхом в Україні, зокрема в Кременчуці[5] та в Харкові.

Згодом вів клас скрипки в музичному училищі Кишинівського відділення ІРМТ.

1910—1913 — працював капельмейстером балетного оркестру імператорських театрів.

Згодом працював у Петербурзі (член дирекції ІРМТ), а з часом за сімейними обставинами переїхав в Катеринодар, де мав стати директором Катеринодарської консерваторії, проте революційні події 1917 року змусили його виїхати за кордон.[6]

Спочатку була еміграція в Стамбул.[7]

Згодом працював професором Льєзької та Празької консерваторії.

Учні

Серед його учнів Франтішек Ступка, відомий чеський скрипаль і диригент, професор Одеської консерваторії (з 1913), а згодом народний артист Чехословаччини (з 1968).

Примітки

  1. Особняки Києва / Ольга Друг і Дмитро Малаков
  2. Суворовский проспект. Таврическая и Тверская улицы / Тамара Крашенинникова, ‎Аркадий Векслер — Санкт-Петербург, 2017(рос.)
  3. Dalibor: časopis pro všecky obory uměni hudebniho, Т. 17. — Mojmir Urbánek, 1895(чеськ.)
  4. Театр и музыка // Южный край. ― 1896. ― 14 декабря(рос.)
  5. Театр и музыка // Южный край. ― 1896. ― 16 декабря(рос.)
  6. Музыкально-общественные объединения и музыкальные учебные заведения Екатеринодара в конце XIX — первой четверти XX века: руководители, педагоги и дирижеры(рос.)
  7. The White Russians in Istanbul / Jak Deleon, Remzi Kitabevi Publications, 1995. — p. 69(англ.)

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.