Російське музичне товариство

Російське музичне товариство (РМТ), рос. Русское музыкальное общество (РМО); з 1868 — Императорское русское музыкальное общество, (ИРМО) — музично-просвітницька організація в Російської імперії другої половини 19 — початку 20 століття, що ставила за мету зробити серйозну музику доступною широкій публіці і сприяти розповсюдженню музичної освіти.

Російське музичне товариство
Тип	освітня організаціяd
Засновано	1859
Країна	Російська імперія
Російське музичне товариство у Вікісховищі

Петербурзьке і московське відділення РМТ відкрилися, відповідно, в 1859 і 1860; їх очолювали брати Рубінштейни — Антон Григорович в Петербурзі і Микола Григорович з князем Миколою Петровичем Трубецьким в Москві. Товариство знаходилося під покровительством імператорської сім'ї (найяснішими особами були велика княгиня Олена Павлівна, великі князі Костянтин Миколайович, Костянтин Костянтинович та інші). Існували три категорії членства: почесні, дійсні (що сплачують щорічний грошовий внесок) і члени-виконавці. На чолі кожного відділення стояла рада директорів; зазвичай видну роль в ньому грали як музиканти, так і меценати (зокрема, в Москві директорами були Н. В. Алексеев і С. Н. Третьяков; з їх допомогою було куплено будівлю, де нині поміщається Московська консерваторія).

Симфонічні зібрання ІРМТ (10-12 абонементних концертів в сезон і екстрені збори з крупними прем'єрами або участю видатних виконавців) проводилися в Петербурзі і в Москві в залах міських Благородних зборів, згодом в залах консерваторій. Перший концерт РМО відбувся 23 листопада 1859 в Петербурзі під управлінням А. Г. Рубинштейна.

Головними диригентами РМТ в Петербурзі були (послідовно) А. Г. Рубінштейн, М. А. Балакірєв, Є. Ф. Направник (1839—1916), згодом різні російські і іноземні диригенти, зокрема Г.фон Бюлов, В. І. Сафонов (1852—1918), А. Б. Хессин (1869—1955); у Москві — М. Г. Рубінштейн, М.Ердмансдерфер (1848—1905), В. І. Сафонов, М. М. Іпполітов-Іванов. Часто в Петербурзі виступали московські музиканти, а в Москві — петербурзькі; відбувався обмін програмами; крупні зарубіжні гастролери виступали в обох столицях.

ІРМТ проводило також камерні концерти (приблизно у тому ж числі, що і симфонічні). Основну частину репертуару в перші десятиліття існування суспільства складала західна класична музика, твори сучасних зарубіжних авторів (Шуман, Берліоз, Вагнер, Ліст), а також Глінки і Даргомижського; з часом все частіше стали виконуватися нові твори російських авторів (так, в концертах РМО відбулися симфонічні дебюти Мусоргського і Римського-Корсакова; там же вперше було виконано багато творів Чайковського та ін.

У 1860-х роках РМТ проводило виконавські і композиторські конкурси, впродовж всього існування товариства регулярно публікувалися звіти про його діяльність.

Московське і петербурзьке відділення були засновниками консерваторій двох столиць і здійснювали керівництво ними. Протягом 1860—1890-х років відділення РМТ і загальнодоступні музичні класи при них були відкриті у ряді міст Росії (Казань, Нижній Новгород, Саратов, Псков, Омськ, Тобольськ, Томськ, Тамбов, Астрахань та ін.); в більшості випадків ці класи з часом перетворювалися в училища і консерваторії; провінційні відділення також вели концертну діяльність. Керувати ними повинна була головна дирекція РМО.

Товариство проголосило про саморозпуск у 1918, коли Раднарком прийняв за підписом Леніна рішення про передачу Петроградської і Московської консерваторії у ведення Наркомпроса «зі знищенням їх залежності від РМО»[1].