Сікард Михайло Михайлович

Миха́йло Миха́йлович Сіка́рд (нар. 7 грудня 1867(18671207)[1], Одеса — † червень 1937, Брюссель) — український і російський скрипаль, композитор і педагог французького походження. Написав кілька оркестрових і камерних творів.

Сікард Михайло Михайлович
Michael Sicard
Псевдо M. Sikar
Народився 7 грудня 1867(1867-12-07)
Одеса
Помер 1937(1937)
Брюссель
Національність француз
Діяльність скрипаль, композитор, педагог
Відомий завдяки викладач Музичної школи М. Тутковського
Alma mater Паризька консерваторія
У шлюбі з Людмила Паращенко

Життєпис

Гри на скрипці навчався з дитинства. У ранньому віці переїхав з ріднею до Києва.

Закінчив Київське музичне училище (1882—1884, клас скрипки О. Шевчика) та Паризьку консерваторію (1884—1886, клас Ж. Массара[2]). Удосконалювався в Берліні у Й. Йоахіма (скрипка) та В. Баргіеля (композиція).

Лауреат конкурсу скрипалів Паризької консерваторії (1886, 1-а премія).[1]

Виконавську діяльність розпочав у Києві у дев'ятирічному віці. По закінченні студій працював солістом «Konzert Haus» у Берліні, виступав з власними концертами в багатьох містах Європи.

1888 повернувся до Києва, де почав виступати з концертами, а також створив власний успішний квартет, де виконував партію першої скрипки. Другою скрипкою був згодом відомий в Європі скрипаль Михайло Сербулов. 1893 зблизився з гуртком Миколи Лисенка і створив новий квартет, з яким часто виступав у Києві, Берліні, Празі та ін.

Виступав у містах Російської імперії та столицях Європи. З 1892 викладав у Київському музичному училищі РМТ, приватних школах Станіслава Блуменфельда і Миколи Тутковського.

1894—1995 — соліст Оркестр Колонн в Парижі.

З 1913 — професор консерваторії в Амстердамі.

Громадська діяльність

Входив до складу очолюваної М. В. Лисенком музичної комісії при Літературно-артистичному товаристві. До складу комісії входили також Єлизавета Мусатова-Кульженко, Казимир П'ятигорович, Карл Шадек, Микола Тутковський і його майбутня дружина Л. С. Паращенко. Однак 1905 року товариство було закрите царською поліцією.

Твори
  • Концерт для скрипки, скрипкові п'єси, обробки українських народних пісень і танців.
  • Переклад для скрипки Другої рапсодії М. Лисенка, який присвятив йому своє «Елегійне каприччіо» для скрипки і фортепіано

Примітки
  1. Sicard Michael // A New History of Violin Playing: The Vibrato and Lambert Massart's Revolutionary Discovery / Zdenko Silvela. — Universal Publishers, USA, 2001. — P. 174(англ.)
  2. Массар, Ламбер-Жозеф // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.