Сердюк Анатолій Васильович
Анатолій Васильович Сердю́к (народився 13 вересня 1967, Запоріжжя) — український композитор-пісняр, співак, громадський діяч, журналіст. Член творчої спілки Асоціація діячів естрадного мистецтва України, член Національної спілки журналістів України, заслужений працівник культури України, Заслужений артист естрадного мистецтва України.
Сердюк Анатолій | |
---|---|
| |
Основна інформація | |
Повне ім'я | Сердюк Анатолій Васильович |
Дата народження | 13 вересня 1967 (54 роки) |
Місце народження | Запоріжжя |
Громадянство | Україна |
Професії | співак, композитор, журналіст, гітарист, громадський діяч |
Освіта | ХДАК (1995), Запорізький національний університет (2005) і Мелітопольське училище культури (1989) |
Нагороди | |
serduk.com.ua |
Освіта
Закінчив
- Мелітопольське училище культури (1989, диригент хору)
- Харківський інститут культури (1995, диригент духового та естрадного оркестрів)
- Запорізький національний університет (2005, журналістика)
- аспірантуру ЗНУ (2011, українська література)
Трудова діяльність
Відлік творчої діяльності А.Сердюк веде з грудня 1988 року, від благодійного шкільного рок-концерту, який він організував на підтримку постраждалих від землетрусу у Вірменії. Перші композиції майбутній композитор почав складати в шкільному, а потім в армійському ансамблях, де був солістом-вокалістом, гітаристом і художнім керівником. Бажаючи виконувати власні твори, співак на початку 1989 року зібрав групу "Анатоль", з якою в жовтні 1990-го переміг на запорізькому міському конкурсі молодих естрадних виконавців "3-шоу-3".
На всеукраїнську естраду співак і композитор вийшов у серпні 1991 року, ставши призером Всеукраїнського фестивалю "Червона рута" з власною піснею на вірш Д.Павличка «Вставай, Україно!». Вона мала великий резонанс, її підхопили радіо й телебачення, визнавши піснею-символом 1991 року. 1992 року пісня розглядалася як один із претендентів на новий гімн незалежної України.
У 1992-1996 рр. співак з успіхом брав участь у пісенних конкурсах по всій країні та за її межами. З 1992 року виступає із сольними концертами в Запоріжжі, Запорізькій області та в Україні. З 1993 року випускає аудіоальбоми, спочатку на касетах, пізніше на компакт-дисках, а з 2005 року виходять DVD із концертними відеозаписами артиста.
Журналіст А.Сердюк - автор і ведучий передач «Наша естрада» (1996–1998), «Пісенне Запоріжжя» (2007–2009), «Без пісні нема України» (2010) відповідно на радіостанціях «Радіо-Три», «Запоріжжя FM», канал «Культура» Національного радіо України.
Творчість
У творчому доробку майже 200 пісень, 11 аудіодисків (CD), 11 відеодисків (DVD), 4 авторських нотних збірника, 10 сольних концертних програм, близько 2000 виступів в Україні й за кордоном, 20 відеокліпів, 11 телевізійних концертів, сотні радіо- й телепередач, 2 телефільми про творчість: «Ми з тих ясних зір» (1993), «Служу українському народові» (2013).
Працює в жанрі української естрадної пісні й поп-музики. Творам притаманні яскрава мелодійність, глибока змістовність, ліричність, народність, патріотизм. Має великий і різноманітний репертуар – ліричні й патріотичні пісні, романси, вальси, рок-композиції, твори в сучасних ритмах. Найбільшу славу композитору принесли пісні про Запорізький край і про його символи – Хортицю, степ, козацтво, Гуляй-Поле, а також перша і єдина в Україні концертна програма про Нестора Махна й гуляйпільську вольницю.
Твори композитора мають у репертуарі близько 100 виконавців: солісти, гурти, вокальні ансамблі, оркестри й хорові колективи Запоріжжя та України; творчість Анатолія Сердюка вивчається в школі (підручники "Мистецтво", 6-й кл., "Музичне мистецтво", 7-й кл., "Література рідного краю", "Історія рідного краю", 11-й клас), а його iм`я вписано в довідники та енциклопедії.
Найвідоміші пісні — «Вставай, Україно!» (сл. Д. Павличка), «Скрипка», «Яблучко» (сл. Г. Лютого), «Весняний вальс», «Оксаночка» (сл. Л. Геньби), «Нестор Іванович, чому так вийшло?» (сл. Л.Верьовки), «Бабине літо» (сл. В. Коваль), «Моя Україна» (сл. М.Луківа), «Небесна сотня» і «Боронимо рідний край» (сл. В. Курінного).
Анатолій Сердюк підняв запорізьку пісню на всеукраїнський рівень, за словами поета А.Рекубрацького, "дав крила запорізькій поезії". Артист виробив і показав всій країні "фірмовий" запорізький продукт, у якому все було своїм: вірші, музика, аранжації, режисура виступів. Його концерти 1993-1998 років мали сенсаційний успіх і активно сприяли формуванню масової аудиторії української естради на Запоріжжі.
Анатолій Сердюк зробив особистий культурно-мистецький і політичний внесок у розбудову держави, був не лише свідком, а й одним з учасників легендарних подій 1991, 2004, 2014 років, коли Україна поставала як незалежна держава. Його пісня на вірш Д.Павличка "Вставай, Україно!" разом з патріотичними творами інших авторів відіграла важливу роль на зламі історичних епох — і напередодні розвалу радянської імперії, і під час обох революцій — піднімала й згуртовувала українців, налаштовувала на патріотичний лад, прискорювала самовизначення нації, сприяла утвердженню незалежної держави.
Три десятиліття Анатолій Сердюк залишається вірним своєму творчому кредо, послідовно обстоюючи у творчості українські національні ідеали та державницьку позицію. Він єдиний естрадний артист у російськомовному Запоріжжі, хто ще з радянських часів багато років поспіль свідомо творить, співає й спілкується українською мовою, маючи при цьому серед земляків тисячі шанувальників. Довголітня принципова позиція митця зробила його своєрідним символом української пісні Запорізького краю.
Творчий доробок
Аудіоальбоми (м/а, CD):[1])
- «Дух наш запорозький» («Козацькому роду нема переводу») (1993, м/а), II видання - у 2003 (CD) , III - у 2004 (CD)
- «Моя кохана» (1994, м/а), друге видання у 2004 (CD)
- «Я співаю для вас» (1995, м/а), друге видання у 2005 (CD)
- «Запоріжанки» (1996, м/а), друге видання у 2005 (CD)
- «Гуляй-Поле» (1999, м/а), друге видання у 2003 (CD)
- «Запоріжжя моє кохане» (2000, CD), друге видання у 2005 (CD)
- «Этих дней нам позабыть нельзя» (2005, м/а), II видання - у 2010 (CD), III видання - у 2015 (CD) ,
- «Найкращі пісні 1991–2000 рр.» (2006)
- «Ліричні пісні» (2008)
- «Краю мій рідний» (2009), II видання - у 2010
- «Не покидай мене, любове!» (2015)
- «Боронимо рідний край» (2021, планується)
Відеодиски (DVD):
- «Найкращі пісні» (2005, 2007)
- «Вальс, танго, романс» (2008)
- «Авторський концерт у Києві» (2009)
- «Запорізький сувенір» (2011)
- «Краю мій рідний» (2011)
- «Я співаю для вас» (2012)
- «Гуляє Гуляй-Поле» (2013)
- «Чверть століття на сцені» (2014)
- «Підтримай військо України!» (2014)
- «Не покидай мене, любове!» (2016)
- «30 творчих років» (2020)
Друковані нотні збірники (пісенники):
- «Пісні Гуляйпільського краю» (1995), «Запоріжжя моє кохане» (2001, друге видання у 2004), «Шкільний альбом» (2006), «Шкільні романи» (2011)
Оригінальні сольні концертні програми:
- «Козацькому роду нема переводу» (1993), «Моя кохана» (1994), «Я співаю для вас» (1995), «Запоріжанки» (1996), «Гуляє Гуляй-Поле» (1998), «Этих дней нам позабыть нельзя» (2000), «Пісні для друзів» (2002), «Вальс, танго, романс» (2008), «Краю мій рідний» (2011), «Не покидай мене, любове!» (2015), «30 творчих років» (2019)
Громадська діяльність
- Член Запорізького міського об'єднання композиторів (з 1992)
- Член Асоціації діячів естрадного мистецтва України (з 1993)
- Член Національної спілки журналістів України (з 2005)
- Голова (1996-2002), заступник голови (з 2015 р. дотепер) Запорізького міського об'єднання композиторів
- Ініціатор створення та голова журі конкурсу пісень про рідний край «Запоріжжя моє кохане» (2006-2011)
- Учасник патріотичних акцій, мітингів, флешмобів (1991, 2004, 2014-2020)
- Організатор і учасник благодійного концерту зірок української та запорізької естради на підтримку українського війська (2014)
- Учасник благодійних ярмарків і концертів на підтримку воїнів АТО (2014-2020)
- Учасник волонтерського руху на підтримку українського війська і воїнів АТО (2014-2020)
Відзнаки
- Заслужений працівник культури України (1999)[2]
- Заслужений артист естрадного мистецтва України (2012)[3]
- Кавалер ордену «За заслуги перед Запорізьким краєм» III ст. (2011)[4]
- Нагороджений медаллю «За особистий внесок у розвиток міста Запоріжжя» (2013)[5]
- Нагороджений орденом «За заслуги перед Запорізьким краєм» II ст. (2013)[6]
- Нагороджений орденом «За заслуги перед Запорізьким краєм» I ст. (2016)[7]
- Лауреат, дипломант, призер понад 30 всеукраїнських та міжнародних конкурсів, хіт-парадів, премій
Мешкає в Запоріжжі
Примітки
- http://www.sich.zp.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=3455:2010-11-23-11-54-55&catid=38:kultura&Itemid=53
- Указ Президента України №2575 від 02.07.1999
- наказ президента творчої спілки «Асоціація діячів естрадного мистецтва України» №119 від 20.01.2012
- розпорядження голови Запорізької обласної ради №293-Н від 26.08.2011 р.
- розпорядження Запорізького міського голови №1521 к/тр від 10.09.2013 р.
- розпорядження голови Запорізької обласної ради №457-Н від 31.10.2013 р.
- розпорядження голови Запорізької обласної ради №203-Н від 25.07.2016 р.
Посилання
- Персональний сайт
- Facebook: https://www.facebook.com/Анатолій-Сердюк-301102619967998/
- Youtube: https://www.youtube.com/channel/UCZpyEn7WofLQu4FSDe-Himw
- Сердюк Анатолій — Золотий Фонд української естради
- Сердюк Анатолій Васильович. Композитори Запоріжжя. Архів оригіналу за 16 травня 2013. Процитовано 13 травня 2013.
- Сердюк Анатолій Васильович: 25 років на сцені. AFISHAZPUA. 10 квітня 2013. Архів оригіналу за 16 травня 2013. Процитовано 13 травня 2013.
- Сердюк Анатолій — Українські пісні