Сетебос (супутник)

Сетебос (англ. Setebos) — один із зовнішніх нерегулярних супутників планети Урана. Обертається у зворотному напрямі.

Сетебос


Зображення, за допомогою якого відкрито Сетебос (у колі)

Дані про відкриття
Дата відкриття 18 липня 1999
Відкривач(і) Кавеларс, Ґледман, Холман, Петі, Скулл
Планета Уран
Номер
Орбітальні характеристики
Велика піввісь 17 418 000 км
Перицентр 1,5 км
Апоцентр 247,6 км
Орбітальний період 2234,8 діб
Ексцентриситет орбіти 0,591
Нахил орбіти 158,2° до площини екватора планети
Фізичні характеристики
Діаметр ~24 км
Середній радіус ~12 км
Площа поверхні ~2,000 км²
Об'єм ~7,000 км³
Маса ~2.1×1016 кг
Густина ~1.5 г/см³
Прискорення вільного падіння ~0.0063 м/с²
Друга космічна швидкість ~0.0014 км/с
Альбедо 0,04
Температура поверхні ~64 К
Атмосфера
Інші позначення
Ретроградні нерегулярні супутники планети Уран

Сетебос було відкрито 18 липня 1999 року Кавеларсом, Ґледманом, Холманом, Петі і Скуллом на CCD-зображеннях, отриманих на 3,5-метровому телескопі Канада-Франція-Гаваї на горі Мауна-Кеа разом з Просперо і Стефано і отримав тимчасові позначення S/1999 U 1[1] та Уран XIX.

Після спостережень на 5-метровому телескопі обсерваторії Паранал у серпні 1999 року, а також у травні-червні 2000 року на телескопі Кіт Пік і на 2,5-метровому телескопі Ла Пальма були отримані елементи орбіти супутника.

Сетебос названий на честь головного диявола і заступника чаклунки Сікоракси у п'єсі В. Шекспіра «Буря».

Елементи орбіти мають схожі риси з елементами орбіти Сікоракси і Просперо[2]. Припускають, що вони мають спільне походження[2]. Проте це припущення не підтверджує колір супутника. Він нейтрально сірий і візуально (показник кольору B-V=0.77, R-v=0.35)[3] подібний з кольором Просперо, але відрізняється від Сікоракси (яка має ледве червонуватий відтінок).

Див. також

Примітки

  1. Gladman, B. J.; Kavelaars, J. J.; Holman, M. J., Petit, J.-M.; Scholl, H.; Nicholson, P. D.; and Burns, J. A.; The Discovery of Uranus XIX, XX, and XXI, Icarus, 147 (2000), pp. 320–324
  2. Grav, Tommy; Holman, Matthew J.; Gladman, Brett J.; Aksnes, Kaare Photometric survey of the irregular satellites, Icarus, 166, (2003), pp. 33-45. arXiv:astro-ph/0301016
  3. DOI: 10.1086/424997
    Нема шаблону {{Cite doi/10.1086/424997}}.заповнити вручну

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.